Героями з великої букви є воїни ЗСУ, від солдата до генерала, медики і медикині, МВСники та всі,хто боронить і захищає нас від навали. Але в основі цієї людської гори олімпійців знаходяться ті, кого звуть "unsung heroes", прості люди, які по мірі своїх сил і можливостей, творять добрі справи. 
Серед них мій знайомий, англійський вчитель і автор книжок для вивчення англійської, батько п'ятьох дітей, який організував збір грошей у своєму містечку і двічі привозив в Україну гуманітарну допомогу. Мої колеги, Агнешка і Анжей з Польщі, які багато разів ініціювали збори і проводили благодійні аукціони, щоб придбати жгути, шини, павербанки і генератори для переселенців зі Сходу України.
І мої подруги, які тимчасово виїхали у Європу, Канаду і Америку  та продовжують безкоштовне онлайн консультування  своїх студентів і учнів. Сімейна пара пенсіонерів з Києва, яка купує за свої гроші  сучасні  україномовні бібліотечки та розсилає їх в невеличкі населені пункти.  І моя одногрупниця з Запоріжжя, яка  нізащо не полишить старих і немічних сусідів і хворого батька...
Коли ми думаємо, що слово "героїчний" - це щось велике і легендарне, ми нівелюємо подвиг матерів, жінок та сестер, які відправляють на фронт своїх чоловіків та чекають їх, підтримують їх бойовий дух та допомагають їм вилікуватися після поранень. І, звісно, чоловіків, які  теж вміють чекати і довіряти. І тих чоловіків і жінок , які  героїчно продовжують жити та опікуватися дітьми та онуками після загибелі своїх рідних. 
Невідомі герої - це небайдужі і безкорисливі люди - молодші та старші, які завдяки, а може, всупереч війні показали свої найкращі риси і якості - сміливість, рішучість, доброту та милосердя.
Герой- особисто для мене- той, хто готовий відстояти своє місце на боці добра і світла, або добрим словом, або доброю справою. Той, хто у перших лавах, хто йде вперед...Бо хтось повинен торувати дорогу нагору, а не вниз.