Классно Вы реализовали украшение и трансформировали в ёлочный подарок-сюрприз!!!

Классно Вы реализовали украшение и трансформировали в ёлочный подарок-сюрприз!!!

Привіт, Мирославко!!! Дякую тобі, за автентичність прикрас та іграшок, за цікавий екскурс до першоджерел нашої культури. Спеціально точно б не поцікавилась, а так ти на тарілочці все розіклала! Дуже люблю тебе читати, у тебе талант подати написане так, що воно, особисто мені, надовго запам"ятовується ! 

Спасибі на доброму слові! Люблю такі сімейні свята (а новий рік для мене вже сімейне свято - діти ще замалі, щоб зустрічати його окремо у своїх компаніях, а нам із чоловіком вже й не хочеться великих зібрань, достатньо дочекатися, поки хлопці поснуть, пити шампанське і розмовляти та клацати телепультом))) А от у дитинстві прикрашання ялинки було цілим ритуалом - дідусь зносив із горища іграшки - такі цікаві, стародавні, дивовижні, до нині пам*ятаю великий скляний годинник - важкий, облуплений від часу, але такий мені тоді гарнезний і таємничий!!! Я вирішувала, куди саме кожну з іграшок чіпляти, а  він розповідав, що бачила ялинка, коли ще жила в лісі. А за два тижні до того були розповіді про святого Миколая, а потім таке тягучо-солодке очікування подарунків, щогодинне перевіряння під подушкою, переживання, чи принесе... До цього часу згадуємо з братом, як Миколай "приніс" йому лижі, а він на радощах серед ночі одягнув їх на ноги й так заснув щасливий)))). А от під ялинку Дід Мороз приносив мені солодощі і книжку "Дванадцять місяців" - і вона тааааак пахла друкарнею, фарбою, папером!!! Я зо три дні її просто розкривала і нюхала, а вже потім, натішившись, починала читати. Чогось всі інші, не новорічні книги, так не пахли))))

Гарного тобі, Лєночко, твоїм рідним і всім орингівцям Нового року!!! Хай збуваються мрії і найпотаємніші бажання