Мої вітання шановна Орінго-спільнота!!
Хочу поділитися радістю - кілька місяців тому стала однією з двох щасливиць акції ексклюзив за 1 грн. Сказати відверто - пригала від радості, хоча до кінця не вірила що це реально Гадала, що недочитала щось в умовах акції і доведеться заплатити, але була готова і до цього
І от, напередодні дня народження, отримала повідомлення, що прикраса для мене - готова і фотографії. Сказати що я розгубилася - нічого не сказати. Я дивилась на фото, фото дивилось на мене і світ навколо зарухався, того що вийшло я абсолютно не очікувала..
Повинна пояснити: 
Я обожнюю дикороси, це любов з дитинства, можу годинами вдивлятися в мізерну квіточку, повзати з фотиком і шукати ракурс ... йдучи по гриби, можу забутися і "зависнути" біля рослинки яку раніше не бачила чи не помічала і з лісу вертаюся з віттям, листям, квітками... інколи без грибів.

Такий пунктик. 

Я не знаю більшості їх назв і лікувальних властивостей, а тих що знаю - не вмію використовувати, тому не збираю як зілля - навіщо, якщо не здатна далі використати матеріал? можливо, не прийшов час, а можливо, не маю о цього хисту, таке...
Не те що я не люблю клумбові квіти - обожнюю! але от, лугові, лісові, придорожні - це моя щира любов. Якийсь час я тягнула з лісу/поля квіти і намагалася саджати в дворі - нічого не вийшло, не приживалися. Довелося зрозуміти, що вони мають кожна свій особливий і доволі волелюбний і сильний характер. Я полишила спроби і ... запросила їх у двір)), якщо їхня ласка і наше сусідство не буде неприємним для всіх. І сталося диво: за два роки на подвір'ї оселилися чебрець, материнка, буркун, реп'яшок, шавлія, горлянка, бодрун, моя обожнювана веронічка!!
А тендітні лісові фіалки - це ж яка ніжна краса - голівки-горошинки у високій траві як розсипане монпансьє... я задля них навіть траву не зкошую поки не відквітнуть...
 
А зірочники - це диво дивне! На нашій горі їх росте три види від манюсеньких 2-3 мм квіточка до 10-15 мм, коли вони квітнуть - страшно ступити в траву щоб не зворушити цю тендітну красу - зелене небо, всіяне тисячами зірочок, а якщо ще ранок і срібна роса... ну все!!...

А ще зараз, рожевим полем квітне віскарія (не важко здогадатися який напій допоміг мені запам'ятати назву))), над нею - синіє поле лугової шавлії... чебрець викинув пучки  готується квітнути рожево-бузковими віночками, а пахощі!!!  ними хочеться дихати і тонути...  а скоро до них додасться ніжно медовий пах підмаренника, від якого складно відтягти ніс, але може закрутитися голова (краще не тримати вдома ці тендітні жовті квіточки)), і гостроватий, схожий на чебрець але трохи з перчиком, запах материнки...
 
Оххх., я про це можу довго розповідати))), вибачте за таку довгу передмову!
Так от, отримую фото і... бачу свою гору, ліс, мої дикороси, а ще - свій дім, його мешканців... і... навіть сонечко розташоване там, де воно сходить над нашою горою!!! А камінь - він дивовижний! Наче душа мого лугу дивиться цілком живими очима!
Враження, що чарівники Орінго дивилися моїми очима на мій світ! І зуміли втілити його у каблучці! От як таке можна пояснити?!
Я неймовірно вдячна творцям! І - щаслива! 
Назва "Паросток радості" - йому личить, але я його непомітно для себе змінила на "Паросток Надії", це мені запало в голову і так я й називала мій талісман, хизуючись рідним подарунком))) Тому що надія - це і є радість, а ще - тому що надія творить дива і одне з них я зараз тримаю в своїх руках))

Ну і - нарешті фото: 
Мій чудовий сет з чотирьох каблучок:
 
А ось так яскравіє мій прекрасний опал у світлі штучному:
 
сонячному:
 
Він здається зеленим, але ні... насправді він - дівчинка)) і- ніжно-рожевий:


А ще - Heavy metal & Rock&Roll !! І це теж є у таємних і не дуже закутках душі)))


Ну хіба не диво?!!
Не знаю як у кого, а у моєму випадку чарівництво вийшло на славу і експеримент неймовірно вдалий!!!
ДЯКУЮ Орінго!!!

Трохи квіток з моєї гори для літнього настрою: