Кожному маленькому котику,
який чекає на свою сім'ю,
в якій його любитимуть незважаючи ні на що,
присвячується моя мрія.
Коли випадково в оголошеннях, стрічці тік-току, або деінде на просторах інтернету, потрапляє на очі ось таке маленьке кошеня, з оченятами, що зазирають в самісіньку душу, хочеться обігріти та прихистити всіх-всіх…
Таким я вперше побачила Черниша, коли ми з сином у середині травня 2022 року обирали собі маленьку кішечку у волонтерів.
Машеньку ми обрали одразу, як тільки її побачили. Хотіли одне сіреньке кошеня-дівчинку, як мріяв про те мій чоловік.
Волонтерка протягом тижня надсилала нам фото та відео Машеньки (я знала, що вона вже наша, але треба було почекати поки ми виконаємо всі вимоги волонтерів щодо облаштування безпечного перебування котика в квартирі) і кожного разу переглядаючи чергове відео я ловила себе на думці, що я хочу отого чорного котика, який “тусить” на задньому плані, забрати теж. Як же ж він мені подобається!!!
І ось, коли ми вже домовлялися про день коли нам привезуть Машеньку, нас попросили тимчасово забрати й Черниша, щоб йому не було сумно одному (бо перше кошеня (їх всього було троє) вже забрали і Черниш залишався один) поки він не знайде сім’ю… Серце забилося прискорено. Я пришла до сина і кажу:
-Попросили перетримати чорного котика, поки йому не знайдуть сім’ю, ти не проти?
-Ні, не проти.
-Якщо ми його візьмемо, -кажу,- я знаю що я його вже не віддам, бо скільки б він у нас не був: день, тиждень або більше, я вже не зможу від нього відмовитись. Давай його одразу собі заберемо?!
-Давай.
…Так у нас оселилося двоє кошенят: дівчинка та хлопчик… Наступного дня, коли вже кошенята переночували дома, ми вирушили до ветклініки щоб їх ретельно обстежили. І я, попросила лікаря підтвердити стать Машеньки, бо мене дуже непокоїло оте що в неї було під хвостом… ну зовсім Машенька не була схожа на Машеньку. Так і виявилось: пацан. Черниша теж про всяк випадок перевірили: без варіантів, теж пацан.
Так Машенька перетворилась на Грея, а Черниш на Блека (хоча Блеку дуже пасувало б ім’я Шерлок за характером, а якби дівчинка то Нефертіті за його оченята, але якщо вже два котики-братики оселились разом, то і ім’я вибрали кожному за кольором шорстки).
Я все ще мрію про підвіс із кошеням. Хоча з минулої весни він дещо змінився. Частіше ловлю себе на думці, що хочу чисте срібло, нічого крім нього, мені й не треба для моєї Мрії.
Отже, я знов пропоную до вашої уваги підвіс «Кошеня та дряпалка».
Котик фактурний, дряпалка теж фактурна, але в неї інша фактура, щоб не зливалося; вушко для шнурка або ланцюга приховане, або підвіс зроблений на зразок підвісу «Враження» (ооо, уявляю якби гарно виглядало об’ємне кошеня), або як підвіс "Мишеня". Покриття: оксидування. Габарити (приблизно) підвісу такі: висота 40-50 мм, ширина 16-20 мм.
Для візуалізації роздрукувала три варіанти (40х15, 48х16, 56х20), подобаються всі розміри!
Ну і за традицією фото моїх котиків
Підвіс «Кошеня та дряпалка»