Струна натягнута, бринить, здригається, але не рветься, у музиці супротиву, зусиль.

Навколо - прірви, навколо чорні скелі, грубі і лихі.

Стіна позаду, що попереду - не видно, лише жевріє світло, срібне і незриме.

І ти до нього тягнешся, немов метелик кволий, що прагне мрій, надії і тепла.

Ти йдеш тонкою ниткою над урвищем подій, ти начебто піщинка у потоці часу.

Що є минуле?

Де майбутнє?

Мить?

Складаються в таємні письмена на скелях тіні, завжди зі світлом у примхливій грі.

Але твій шлях прокладений, тоненьким срібним дротом, долиною пітьми, і ти ідеш вперед, слабкий і сильний.

Не бійся.



Підвіс "Не бійся"

Срібло, оксидування, фактурні скелі з прорізами. Тло або прорізане, або частково прорізане, або гладке срібне з контрастною чорною різьбленою фігуркою на мотузці, залежно від технічних можливостей виготовлення. Розмір будь-який.

Дякую!

Пишаюся, що знову беру участь у цій неймовірній події.

Модуль для голосування: