Цього року думала пропустити конкурс.. Не знала про що буде ця історія.. Що зараз відчуваю - втому і пошук ресурсу.. Хіба це цікаво? Але потім побачила у дописі Ілони Гвоздьової слова, що торкнулися серця:

"Жіночність це про внутрішню тишу, в якій ти чуєш себе, про ніжність, яку ти дозволяє собі відчути. Про тіло, яке не бореться, а живе в злагоді з тобою. Це коли ти прокидаєшся і не біжиш, а слухаєш, коли торкаєшся до себе з любов’ю, а не з осудом. Коли знаєш ти не зобов'язана бути ідеальною, щоб бути безцінною. Жіночність це про прийняття своїх змін, ритмів, глибини. Це коли ти розквітаєш не для когось, а тому що відчула себе справжньою. Твоя гармонія в тобі і світ навколо починає звучати по іншому, коли ти починаєш чути себе".

І ескіз народився. 

Вона сидить на підвіконні, загорнута у теплий світанок, а може осяяна золотом  надвечірнього сонця. У руках — чашка кави, аромат якої наповнює простір затишком і спокоєм. За вікном переливається барвами світ, а в середині — вже давно цвіте щастя.
На що вона дивиться? На хмари, дерева, гори, хвилі чи може вогні Парижа? Це не важливо, бо на все що дивишся з любов’ю в серці прекрасне. Головне пам'ятати:"Щастя - це ти!"




Підвіс виконано наче витинанка, розмір середній приблизно 5 см.у висоту, покриття оксидування, камінчики різного розміру наче зірочки на небі. 
На торці прикраси планувала щоб були слова, що асоціюються з гармонією, але їх так багато і мабуть вони всі дуже індивідуальні тож чудово було рельєфні квіточки, що може бути жіночніше? 

Для модуля голосування