Вітаю усіх шанувальників прикрас Орінго! 
Дуже радісно, коли щорічне свято для всіх мрійників продовжує дарувати втіху та надію, навіть за надскладних обставин. Довго вагалася, чи брати участь цього року, бо настрій, вільний час та натхнення щось не квапились об’єднатися й завітати одночасно
І ось нарешті усе склалося! 
Пропоную до Вашої уваги підвіс «Той день».
Про що він? По-перше, про саме той день, на який ми всі так довго чекаємо… Той день, коли раптом майже всі світові запаси ігристого можуть скінчитися) Адже відвсяткувати закінчення війни урочистим келихом бажатимуть мільйони! (Навіть ті, хто взагалі не п’є . Напевно, з такого приводу буде відкорковано й випито навіть рідкісні пляшки – прикраси та гордість колекцій!
Це, можна сказати, - головна ідея. А далі –трохи про натхнення…
Чи Ви любите ігристе так, як люблю його я? Адже я його просто обожнюю!  Переважно класичної шампанізації. Наразі маю дуже особливу пляшечку, не те щоб чогось колекційного, але дуже доброго та від особливої й дорогої для мене людини.

Мрію відкоркувати її саме у «той день») А чи буде це – спільне грандіозне свято, чи то повноліття моєї дитини, чи то якийсь ювилей – там буде видно. Бо в нас, попри все, не відняти жаги до життя, бажання радіти, любити й ділитися почуттями з близькими – і в цьому наша сила!
І ще надихнув мене підвіс «Метаморфози». Він дуже нагадує мені ключ від бляшанки (звісно, від інших напоїв, в яких теж чимало шанувальників, але ж ігристе теж заслуговує мати якийсь свій власний «фетиш»)))

Тепер трохи про ескіз) Може, спочатку, не дуже очевидно, що саме він втілює (як на мене – це й непогано, адже що ширше бачення, тим більше можливості вкласти у прикрасу якогось власного, особистого змісту...).
То ж, про всяк випадок, залишу тут фото від «пояснювальної бригади»)))

І ось вже, нарешті, ескіз:
 

Зображення зліва – вигляд зверху корка від пляшки ігристого з мюзле (отой скручений дріт навколо, що скруглений на кінцях у маленькі петелькі). Зверху дріт трохи подовжено, та на кінці виконано велику округлу петельку, доволі простору для будь-яких ланцюжків та шнурочків (скучену або ні – це вже на россуд майстрів). Також можна її виконати в одній площині з камінцем, що надасть можливості почепили підвіс на будь-яку сережку з англійською застібкою, на кшталт "Емоцій" 
Зображення справа – зворотній бік, де з такого дроту зроблено «курячу ніжку» чи то «виделку») Це такий собі флеш-бек з дитинства, коли «шампанське» (тобто те, що ним тоді називали) мені ще не наливали , але робили таку забавку і навіть дозволяли нею побовтати в бокалі (казна навіщо, але тоді було «комільфо» позбавлятись у такий спосіб бульбашок ). Але якщо придивитися, на тлі круглої конфігурації підвісу ця «куряча ніжка» утворює символ «Пацифік».

Ну й, звісно, технічна частина.
Основа підвісу – кабошон 25 мм. Бажано такий, що нагадує корок - пегматит, яшма (пейзажна, леопардова або навіть наша українська, яка нагадує сургучеву печатку). Взагалі, камінчик може бути будь-якого кольору й малюнку, бо часто на корок ще накладають плакетку – тонку металеву накладку, що може бути пофарбована та часто містить різноманітні кольорові зображення.

Якщо усіх срібних елементів достатньо для закріплення (де кінці дроту праціють як додаткові крапани), то можна й не робити оправи навколо каменю. А якщо ні – то нехай вона буде мінімальною. Кабошон 25 мм обрала як максимально наближений до реального діаметру корка. Але, якщо кабошони 25 мм не на часі, – можна зробити з кабошонами меншого розміру, 16 мм, чи навіть 12 мм. Тоді камінчик можна розмістити всередині, а навколо можна зробити рамку, що імітує краї плакетки, опуклу з одного боку та ввігнуту з іншого (тоді «куряча лапка» на зворотньому боці не буде прилеглою до каменю, а буде закріплена лише між верхом та низом ввігнутого краю «плакетки», проходячи «у повітрі» над каменем як суто декоративний елемент). Хоча це, ймовірно, дещо ускладнить конструкцію 

Дякую всім, хто дочитав!)))
Щиро бажаю, щоб для кожного з нас нарешті настав «той день»! І для всіх спільний, і для кожного свій

І ще трохи про надхнення… Бо щось мене трохи накрило
align:center]

Пісня з альбому від 21 лютого 2000 року.

Не хотілось би так залишитися без моря
Не хотілось би так захлинутися на мілі
Заповітні "якби" дозволяють захотіти
А буденні "але" не дають нам до моря йти

Чутно, нудно, і хочеться удвох
Спати, знати пілюлі від вина
Дайте знайти мені нові слова
Дайте, дайте до дна!

Я намалюю той день, де літаю
І той день, де співаю я
Той день! Той день!
І побачу чайку я в польоті
Я в небі, не в болоті
Я в той день, о мамо, в той день!
Дайте мені листок

Небезпечно вночі, нецікаво у день
І каміння летить, проростає насіння з нього
Чутно, нудно, воно тебе навпіл
Гості кості кладуть собі на стіл
Дайте знайти мені нові слова
Дайте, дайте до дна!

Я намалюю той день, де літаю
І той день, де співаю я
Той день! Той день!
І побачу чайку я в польоті
Я в небі, не в болоті
Я в той день, о мамо, в той день!