Трипільська культура - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я. Охоплює територію Румунії (на північному сході Мунтенії, на південному сході Трансільванії та Бессарабії), Молдови та України. Загальна площа: 350 000 км2. Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). В Румунії вона відома під назвою "Кукутені", що походить від села Кукутень.



Трипільці не мали централізованої влади, армії чи адміністративної структури, які характерні для державних утворень. Коректніше називати це явище культурно-історичною спільністю. А з наукового погляду — це археологічна культура.
Трипільці були вправними землеробами, які вирощували пшеницю, ячмінь, просо, горох та інші культури. Вони розводили велику рогату худобу, свиней, овець і кіз. Їхні поселення були добре організованими, з будинками, розташованими по колу або концентричними колами.
Трипільські міста (більш коректно — протоміста) є одними з найцікавіших аспектів трипільської культури. Ці поселення-гіганти були найбільшими в Європі свого часу. Будинки розташовувалися концентричними колами або овалами. Житло часто було двоповерховим. Стіни будували з дерева та плетених конструкцій, обмазаних глиною. Дахи, певне, вкривали соломою або очеретом. Деякі будівлі мали громадське призначення — наприклад, для загальних зборів чи молитов. Внутрішні приміщення мали глиняні печі, лежанки та жертовники. Декоративний розпис будинків та печей був поширеним явищем — трипільці взагалі були естетами, які полюбляли все гарне.

Матеріальна спадщина та релігійні вірування продовжують захоплювати дослідників і широку публіку. Трипільська кераміка вирізняється своєю різноманітністю форм і багатим орнаментом. Цікаво, що її виготовляли без використання гончарного круга методом стрічкового наліпу. Серед побутового посуду зустрічалися зооморфні та антропоморфні статуетки, а також загадкові біноклеподібні посудини.



Також у трипільців існував культ вогню і культ знищення старих речей - усе старе і непотрібне вони спалювали, позбавляючись від зайвого, не прив'язуючись до матеріального. Покидаючи свої поселення, вони спалювали після себе свою рутину - свої наповнені спогадами і емоціями будинки. Й тим часом, немов, проходили очищення.
На території України пам’ятки трипільців відомі у 15 областях, а випадкові знахідки – ще у чотирьох – всього понад 2300 пам’яток, серед яких поселення, могильники і поховання, скарби і окремі знахідки.

Серед артефактів трипільської культури є керамічна посудина з орнаментом, який інтерпретується як календар, що свідчить про розвинуті астрономічні знання трипільців. Саме ця "тарілка" і надихнула мене на створення моєї конкурсної роботи.

                                                                               Підвіс "Трипільський" 

Підвіс має висоту приблизно 60 мм, а ширину - 50 мм. Вставки: кабошон - 10 мм та чотири камені діамантової огранки 1,5- 2 мм. Гальванічне покриття може бути будь яким. Лінії на прикрасі є гравіюванням.

Якщо члени журі вирішать, що підвіс завеликий, то можна змінити розмір кабошона на 7 або 5 мм, тоді габарити прикраси стануть меншими.
Підвіс легкий і ажурний прекрасно підійде для любителів етніки та символізму. Буде чудовим доповненням як до вишиванки так і до сучасного образу.