Вітаю усіх!
Перед тим, як створювати власну тему, я із цікавістю переглянула декотрі теми інших конкурсантів. І хочу сказати, що  була вражена розмаїттям ідей. Стільки світів! Це підштовхнуло і мене поділитися своїми думками.
З усіх бачених мною див, Любов, як на мене,  найунікальніше. Я багато розмірковувала над цим. І зрозуміла, що мене дуже захоплює її живільна сила. Цьому існує багато прикладів: реальних і вигаданих історій.  Легендарний середньовічний роман « Трістан та Ізольда» привернув відразу мою увагу… і більше за все останніми рядочками. В них автор розповідає, що на могилах закоханих виросли два дерева, які назавжди переплелися кронами та корінням. Як символ того, що смерть не володарює над Любов’ю.
Мій підвіс так і називається «Трістан та Ізольда». Виконується із срібла. Декотрі деталі (гілки дерев другого плану ) — чернене срібло. Розмір виробу 7 на 4 сантиметри. З двома вушками для джгута чи ланцюжка.

Малюнок виконаний в техніці крапкої графіки. І має замкнену форму, яка містить магію вічної та світлої Любові.
З побажанням щастя усім, Олена Сєргєєва.