Не думала брати участь в цьому конкурсі, спершу.
Коли чоловік займається дистанційною освітою, а вдома двоє дошкільнят, якось непомітно опиняєшся в безкінечному Дні Бабака. До 16.00 забезпечуєш можливість записати звукову доріжку до уроку без "ааа! Мій танк робить та-та-та" і "ма-ма-ма-ням-ням-ма-ма-ма". А після 16.00 складаєш і витираєш все розсипане до цього, миєш гору посуду і готуєш щось більш-менш їстівне.
 Може, то я завжди надто рано виходила на роботу й не дуже адаптована до декретної дійсності, чи причина в надміру спокійному інтровентному темпераменті, що не встигає за бурхливою дитячою енергією, не знаю.
Тільки дворічна дочка замість високохудожніх пасочок посипає піском собаку, кіт давно знає, що вчасно втекти - питання самозбереження, а 5-річний син ховає свої розмальовки щоб їх не пожувала сестра і замість акварельних пейзажів малює щось отаке на рідері з якого його мамі колись навіть вдавалося читати  книжки

Моя сім'я їсть супи, каші, тости і спагетті з соусом не розкладені у високохудожні композиції. Більшу частину дня ми з дітьми ганяємо подвір'ям і граємося в ігри з не завжди наявним сюжетом.
В результаті мої пластини для стемпінгу лежать десь поряд із недов'язаним 3 роки тому светром, а замість творчості в мене є восимигодинна виспаність і емоційний ресурс посковзнувшись на детальці від лего сказати ... "упс, ну буває").
Якщо відверто, мені трохи не вистачає індивідуального простору робочого кабінету, але в оцій "непричесаній" теперішній дійсності почуваюся загалом теж комфортно. Тільки моральної готовності пропускати її через інста-фільтри і переносити в онлайн не відчуваю зовсім.
 
Загалом оте "все встигати", то явно не моя історія. Ну і гаразд))))

​​​​​​Але якось виставила в інстаграм фото гілки квітучої аличі і виявилося що багато моїх друзів з великих міст найбільшим дискомфортом вважають заборону завітати до найближчого парку чи ботсаду. "Тижбіологи", вони такі)
Отак у коротких перервах між (мама, ааа, моє!) відбиранням грабельок у собаки і таки спійманої кішки у дочки таки нафотографувала трохи напівдиких ценозів своєї садиби, для тих, кому їх бракує.

Поділюся світлинами іще й тут:


Може комусь буде цікаво;-) Усі світлини зроблено з повним дотриманням карантину, не виходячи за ворота)