Наталя я, без жодної екзотики Можна і так і так, бо нік — хоч не від імені, але такий «мій». Певно, в минулому житті була англійкою, бо маю сентимент до всього британського у найрізноманітніших проявах. От і нік тепер...
Приємно познайомитись, Наталя! Я - Аня, можна на ти. Теж роками "мала сентимент" (чудова фразочка, до речі) до всього англійського, аж поки не опинилася саме в Англії...
Навзаєм приємно познайомитись, Аня! До мене також можна і навіть треба на «ти». Хоч я сама завжди довго звикаю звертатись так і трохи ніяково спочатку)) Значить, Англія — це справді була доля!