У Шелдона та Емі є Угода, згідно з якою вони влаштовують побачення і всіляке т.д. Серед усілякого т.д. Емі має право на каприз з нагоди їхньої річниці, але у Шелдона завжди є своє розуміння ситуації. Наприклад, він вважає, що варто їсти лише чорний шоколад, бо це корисно для здоров'я, а от Емі полюбляє білий, бо ліпіди та цукор покращують розумову діяльність...

– Шелдоне, чому б тобі не здивувати мене на річницю? Твої шоколадні плитки лежать у моїй шафі, наче золотий запас у банку.

– Емі, я знаю, що твоя частина депозиту підтримує ці пишні форми, у які я безтямно закоханий. Аби ти не сприймала це за грубість – я маю план, як довести тобі повне прийняття твоїх дивних смакових уподобань

*Зникає у своїй лабораторії*

Всі пропорції десерту "Подарунок Шелдона" строгі і ретельно вивірені, адже це – складові щоденного раціону Емі:

100 гр білого шоколаду (хай співають ендорфіни!)

125 гр коричневого тростинного цукру (він корисний)

4 яйця (власне, ми їмо їх вдвох, але яєшню готує Емі)

10 грамів заморожених крихт Дор Блю (є дівчата з перчинкою, а моя – з "грибинкою")

200 гр солодковершкового масла (не впевнений, що вона його споживає у такій кількості, але за рецептом менше не можна)

10 гр масла какао (взагалі-то, Емі вживає його для зволоження шкіри після душу, але...)

50 гр борошна вищого гатунку (приблизно стільки хліба вона з'їдає за день)

І – секретний інгредієнт!!!

2 ст л вівсяних висівок (я ж піклуюся про здоров'я Емі та її фігуру, чув як Пенні радила вживати їх для схуднення).

Традиційно за рецептом:

1) Яйця збиваємо з цукром до максимального піноутворення.

2) Шоколад и масло – топимо на водяній бані.

3) Щойно схолоне розтоплена маса - додаємо в неї яєчну суміш.

4) Вмішуємо сухі інгредієнти. В останній момент додаємо заморожені крихти Дор Блю, добре перемішуємо і заливаємо форму.

5) Духовка – на 180 за Цельсієм, орієнтовно – 25 хв для форми 22*23 см. 

6) Можна перевірити готовність (як вужа, чи він живий – тобто, потицяти паличкою).

7) Зробити презентацію......... Трясця! Вона ж мріє про ту каблучку з Орінго Що ж, виділяти срібло зі своїх кришталевих сліз ощадливості я не буду, тому – хай живе мімікрія!

– Емі, дарую тобі своє серце як берегині мого особистого простору.

– Шелдоне, ці слова схожі на зізнання...

– Давай насолоджуватися моментом. Моя нервова система ще не дозріла до такого сюрпризу

*To Be Continued...*