Лети, пташе, над нiчними берегами.
Кричи, пташе, над гарячими снiгами.
Лишай усе, що потрiбно лишити.
Це наша земля, ми тут будемо жити.
                    * * * * *
Будеш, пташе, спiвати над полем,
ми все ще вiднайдемо i все ще вiдмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.

Вiтаю всiх)

Книгу Сергія Жадана "Птах" я отримала в подарунок від Орінго.
Сьогодні я готова озвучити мої враження про неї.

Нагадаю, що насправді "Птах" не просто книжка, а артбук. В основі її лежать прекрасні вірші Сергія Жадана, які стали піснями. На сторінках видання поруч із поетичними рядками можна побачити QR-коди, що ведуть у простір YouTube, до пісенних версій. 
Можете собі уявити - спочатку отримуєш задоволення від читання, потім тебе бере в полон музична композицiя. Щоразу це величезний сюрприз, бо неможливо уявити гіпотетично як буде виглядати вiрш у ролi пiснi. Тут я зазначу, що деякі вірші для мене краще сприймаються саме віршами, а ось інші - здивували, у вигляді музичної теми вони стали яскравішими і ще прекраснішими. Виконавці різні, але всі безмежно талановиті, Сергій Жадан долучив до цього проєкту найдостойніших і найближчих собі за духом творчих особистостей.

Кілька слів про оформлення книги. По-перше, сама книга зроблена у надзвичайнiй якостi i це ще одна насолода - тримати її в руках, торкатися й погладжувати кожну сторiнку. По-друге, артбук має спецефекти, вiн "звучить" не лише за допомогою реальної музики, а й "навпомацки". Тут є сторінки, що шарудять, з рисового паперу, копірки, дзеркальної фольги, з перфорацією. Усe це налаштовано для максимального занурення в кожну поезію-пісню. Малюнки взагалi якiсь космiчнi. До речi, малюнки лягли в основу анiмацiй, якi можно побачити при переходi за QR-кодом. Тобто, кожну пiсню супроводжує своя анiмацiя ( виконавцiв ми тiльки чуємо).

16 віршів Сергія Жадана звучать у музичному супроводі. Більшість із них написані давно. Читання деяких із них мені доводилося відкладати на певний час, бо змальована картина завдавала болю, влучні думки автора лунали, наче оголений нерв.

Час працює на мене — він мене убиває.
Все, що у мене є, і все, чого не буває,
я встиг сховати собі до кишень.
Я зараз найкраща мішень.
("Час працює на мене")
***
Яка між нами різниця? 
Як між приголосними й голосними.
Всі готові сприймати смерть, якщо це буде не з ними.
Ніхто й ніколи в цьому житті не омине розплати.
("Звідки ти, чорна валко")
***
Нам ніколи більше не бачити знайомих облич.
Ми з тобою біженці. Нам з тобою бігти крізь ніч.
("Вiзьми")
***
Вітчизно, що вічно втішаєш і просиш,
ниєш в легені стороннім предметом,
лиши мені на майбутнє цю розкіш –
бути соняшником і очеретом.
Лиши мені цю убивчу втіху –
стати на вітряному кордоні –
літерою в недописану книгу,
подихом в холодні долоні.
("Бути соняшником")

Натомiсть цьому скільки крилатих, надихаючих рядків я для себе відкрила! Їх удосталь у віршах. Ось чому  варто читати-слухати Сергія Жадана. Він просто геніальний 

Далі будуть фото сторінок артбука в супроводі обраних мною відповідних прикрас. Так вийшло, що на світлинах "Птах" зібрав на своїх сторінках багатьох "крилатих" з моєї колекції, і це не дивно - я їх особливо люблю.  Вони супроводжують сторінки артбуку, як рідні. Срібні амулети наче знали, що колись Сергій Жадан презентує світові проєкт "Птах", а вони радісно зітхнуть: "Дочекалися").
 Вважаю їх знаковими для себе (i обов'язково продовжу поповнювати цю срібну "зграю")

Вийшло забагато свiтлин, але все одно замало, щоб показати всi сторiнки артбуку). Щоб насправдi відчути книгу, треба тримати її в руках. А я тільки відкрию завісу...







































































У підсумку можу зазначити, що коли гармонійно поєднуються різні види мистецтва, то відбувається їхнє взаємне посилення. Поезія з музикою, та ще й у супроводі срібної магії викликають захват. Образ, намальований автором ( лiтература, музика тощо) та втілений у вигляді срібного амулета, завжди тішитиме серце, додаватиме сил, захисту, надії, відсилання до приємних спогадів.
Людині завжди властиво шукати джерела енергії та натхнення, особливо в темні часи, коли витрати сил надзвичайно високi. Мистецтво має чим подiлитися й чим нас наповнити, а ювелiрне мистецтво вiд Орiнго виконує цю мiсiю найнеймовiрнiшим чином.

Щиро дякую за цей чарiвний артбук!  
I ще раз - з Днем народження, Орiнго! 

P.S. Я в захватi вiд пронизливих вiршей Сергiя Жадана взагалi,  а тепер i  вiд тих, що стали пiснями. Моï фаворити - "Краïна дiтей", що дарує надiю, "Середнi вiки" ( круто виконує бiлоруський гурт), прониклива до глибини душi "Звiдки ти, чорна валко", дуже оригiнальна як пiсня "Риба", фантастична "Птах".
А залишу я наприкiнцi вiдому пiсню, що зараз стоïть на репiтi - "Лiнiя Маннергейма - Де твоя лiнiя ?".
До речi, у нас тут, в орiнгопросторi, теж своя лiнiя Маннергейма - це така лiнiя, яку ми загальними зусиллями проводимо, вiддiляючи свiтло вiд темряви...