Доброго усім дня!
     Ідея цуб знайшла відгук у моєму серці, напевно, поєднанням краси і мужності. Недавно невеличка колекція поповнилася ще однією прикрасою. Збирається вона повільно, поки що цуб тільки п'ять. Але усі вони милують око.

     Першою з'явилася "Фуекі-рюко". Візерунок і форма яшми мов спинка карпа кої. Промайнула миттєво над поверхнею води і сховалась десь у темній глибині ставка.



     Другою стала "Мокко". У змійовику ніби сонячне світло грає серед зеленого листя. І маленький олень у радісному передчутті теплого дня п'є воду із лісового озерця.



     Третім прилетів до мене замріяний дракон "Дзенньо". Порцелянова яшма з неймовірним градієнтом рожевого зробила цубу ніжною, легкою.



     Наступною прийшла "Мацурі". Спочатку побачила дендроопал, в якому гори заховалися у вранішньому тумані. А потім на крутому схилі виросла срібна сосна.



     П'ята цуба - "Моногатарі", супрематична. Відсунеш рукою листя бамбука і побачиш буяння фарб і ліній. Природа - геніальний неперебачуваний майстер.



     Усі цуби вийшли неповторними, кожна з власним характером. Дякую усім, хто створює таку красу!