Всі, певно, знають, українську народну пісню «Ой, не ходи, Грицю», написану наприкінці вісімнадцятого століття. Хлопцеві не пощастило розбити серце чорнобрової дівчини, і платою за це стало його життя. Сюжет «Ой, не ходи, Грицю» неодноразово використовувався українськими поетами, прозаїками та драматургами — він ліг в основу близько десяти повістей, романів, кількох драм і поем. Також сюжет пісні ліг в основу балади Левка Боровиковського «Чарівниця», небилиці Степана Руданського «Розмай», однойменних п'єс Володимира Александрова (1873) і Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1892), драми Григорія Бораковського «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887), драматичної поеми Володимира Самійленка «Маруся Чураївна» (1896).  У ХХ столітті за мотивами пісень Чураївни та про неї писали свої твори, крім Ольги Кобилянської і Ліни Костенко, Маруся Вольвачівна (п'єса «Охайнулась, та пізно»), Степан Васильченко, Іван Сенченко та Іван Микитенко (історична п'єса «Маруся Чурай», 1934).

Саму пісню на початку XIX століття перекладено німецькою та французькою мовами. Її також використано в низці творів світової музики, в тому числі і композитором Ференцом Лістом. Збірку пісень Чурай та біографічний нарис про неї Л. Кауфмана видано під назвою «Дівчина з легенди — Маруся Чурай» (Київ, 1967 і 1974). У п’єсі Олеся Барліга «Демона викликаю, Тамаро», дія якої відбувається у потойбічному світі, до якого потрапляють душі самогубць, пісню «Ой не ходи, Грицю…» виконує одна з героїнь твору.

Пропоную до вашої уваги виконання цієї пісні у сучасній обробці нашою талановитою співачкою Вірою Кекелією:
 
 
Однак мій найулюбленіший шедевр української літератури за мотивами «Ой, не ходи, Грицю» - повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала». Неперевершені описи української природи доповнюють в цій повісті сюжет, що розповідає нам про неймовірне та драматичне переплетіння доль крізь покоління в межах одного села. Тут і гріх та ганьба матері, й відібрана дитина, що потім стала жертвою любовного трикутника, і двоє дівчат, що їх життя також занапастило те кохання. Повість сповнена символізму, драматизму та сильних почуттів, всі герої є яскравими й сильними особистостями. Однак ніхто не зміг протистояти пристрастям та нещадній долі. Перечитала повість вкотре - і знову переповнюють враження та емоції, їх я спробувала передати у ескізі сережок «Чар-зілля».    
Сережки складаються з двох частин: верхівки і знімної нижньої підвіски. Загальна довжина сережок приблизно 40 мм