Українки – найвродливіші й найхазяйновитіші жінки в усьому світі. А ще ми найспівочіші та найхитріші, найвеселіші та найпристрастніші! І чарівниці неабиякі.
Всі, певно, знають, українську народну пісню «Ой, не ходи, Грицю», написану наприкінці вісімнадцятого століття. Хлопцеві не пощастило розбити серце чорнобрової дівчини, і платою за це стало його життя. Сюжет «Ой, не ходи, Грицю» неодноразово використовувався українськими поетами, прозаїками та драматургами — він ліг в основу близько десяти повістей, романів, кількох драм і поем. Також сюжет пісні ліг в основу балади Левка Боровиковського «Чарівниця», небилиці Степана Руданського «Розмай», однойменних п'єс Володимира Александрова (1873) і Михайла Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1892), драми Григорія Бораковського «Маруся Чурай — українська піснетворка» (1887), драматичної поеми Володимира Самійленка «Маруся Чураївна» (1896). У ХХ столітті за мотивами пісень Чураївни та про неї писали свої твори, крім Ольги Кобилянської і Ліни Костенко, Маруся Вольвачівна (п'єса «Охайнулась, та пізно»), Степан Васильченко, Іван Сенченко та Іван Микитенко (історична п'єса «Маруся Чурай», 1934).
Саму пісню на початку XIX століття перекладено німецькою та французькою мовами. Її також використано в низці творів світової музики, в тому числі і композитором Ференцом Лістом. Збірку пісень Чурай та біографічний нарис про неї Л. Кауфмана видано під назвою «Дівчина з легенди — Маруся Чурай» (Київ, 1967 і 1974). У п’єсі Олеся Барліга «Демона викликаю, Тамаро», дія якої відбувається у потойбічному світі, до якого потрапляють душі самогубць, пісню «Ой не ходи, Грицю…» виконує одна з героїнь твору.
Пропоную до вашої уваги виконання цієї пісні у сучасній обробці нашою талановитою співачкою Вірою Кекелією:
Однак мій найулюбленіший шедевр української літератури за мотивами «Ой, не ходи, Грицю» - повість Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала». Неперевершені описи української природи доповнюють в цій повісті сюжет, що розповідає нам про неймовірне та драматичне переплетіння доль крізь покоління в межах одного села. Тут і гріх та ганьба матері, й відібрана дитина, що потім стала жертвою любовного трикутника, і двоє дівчат, що їх життя також занапастило те кохання. Повість сповнена символізму, драматизму та сильних почуттів, всі герої є яскравими й сильними особистостями. Однак ніхто не зміг протистояти пристрастям та нещадній долі. Перечитала повість вкотре - і знову переповнюють враження та емоції, їх я спробувала передати у ескізі сережок «Чар-зілля».
Сережки-трансформери «Чар-зілля»
Сережки складаються з двох частин: верхівки і знімної нижньої підвіски. Загальна довжина сережок приблизно 40 мм
Верхня частина
Кодова назва: «Чарівний цвіт»
Замок: англійський
Покриття: оксидіювання
Вставки: без вставок
Розмір: висота 20 мм, ширина 15 мм квітка, 25 мм листочки (приблизно)
Поверхня: структурна, фактурна
Суть: верхівка сережок являє собою ту саму чарівну рослину, що з неї варять зілля. Квітка об’ємна, у формі чашечки, має два ряди пелюсток з нерівними краями. Три листочки внизу також структурні.
Нижня частина
Кодова назва: «Чарівне зілля»
Покриття: оксидіювання
Вставки: кабошон груша 13*16, лабрадор та кубічний цирконій діаметром 3 мм, зеленого кольору
Розмір: висота 30 мм, ширина 18 мм (приблизно)
Суть: нижня частина сережок – це зілля, що його зварила чорнобрива дівчина, трактувати можна і як пляшечку, і як краплину чарівного відвару. Нижня частина ажурна.
Зображення для голосування:
Насамкінець хочу зазначити, що ми, українки, хоч і чарівниці, та не обов’язково злі. Тому чар-зілля у кожної своє, нехай воно буде солодким та п’янким, захисним та цілющим!
Ох, яка є це краса! Я просто у захваті від Ваших сережок. Вони неймовірні! На жаль, для моїх вушок вони будуть заважкими, а самого зілля мені замало. Тож сподіватимуся на аналогічний підвіс, щоб змогти придбати собі трохи аутентичної магії.
Сережки "Чар-зілля"