Фейолі, або космічні крила інопланетної форми життя.
Колись у юності я дуже захоплювалася фантастичними розповідями. Особливо вабили світи Желязни, він дуже непересічний і філософський. Поруч з тим дуже живий і земний. Високі почуття, духовні пошуки перепліталися з досить чуттєвими переживаннями у досить матеріальних сферах.
Людина, яка любила Фейолі. Маленьке оповідання про самотність, нескінченість, приреченість у яку увірвалася Фейолі, космічна істота яка має дарувати останню втіху для приречених. Щоб перехід у інший стан був не трагедією, а симфонією кохання.  Життя і кохання, дві речі які варті всього іншого. 
Мене чомусь дуже відкарбувався той образ мерехтливих крил космічного щось, яке перетворювалось на найгарніше і найбажаніше для тих, хто скоро мав лишити цей світ. Розповідь маленька, тож я тоді собі трошки домалювала собі того персонажа і його якості.
Фейолі – її крила мають нести красу і любов, нескінченні кольори радості. Смерті немає, є лише перехід у іншу форму життя, і набагато легше зробити цей крок, коли тебе обіймають крила Фейолі. Хто зна, може у наступному житті ти будеш цим крилатим створінням, яке мандрує між планетами.
 
Отже сережки, у вигляді крил. Фактурна поверхня. Яка б нагадувала мерехтіння срібла.
Я розмріялась на синтетичні опалові кабошони різного розміру, найбільший 7 мм. маленькі можна замінити і на цирконії.
Англійска застібка.

А ще, дуже і дуже здається, що режисер кліпу Кеті Пері теж читав цю історію)))