Дякую) Дуже приємно 

Велике дякую

Дуже дякую
Сама ідея виникла три роки назад. Ідея була, а от побачити її в сріблі...то те не так, то чогось не вистачає, то починаєш одним, а уходиш в інше...романтичність, грайливість,  повсякденість, загадковість, філософська тема...  все ніяк не приходило розуміння, як то все об'єднати, щоб не упустити деталей й важливих "філософських" моментів. Була романтика, не було грайливості. Була грайливість, не було моменту "природа-місто".А цей  момент дуже важливий, бо  дуже болить це бездумне нищення природи! Але й без "прогресу" не уявляю себе. Сьогодні- гори, усамітнення, природа, тиша, квіти, птахи, а завтра- міська метушня, прогулянки вечірним містом...ну, а гаджети, то само собою   й буденність також мала бути присутня, питання:"що?коли?де? Й навіщо?.   Не хотілось розділяти це все по деталях, робити з них окремі ескізи, бо суть то в поєднанні, в балансі між всим, тому вирішила покінчити з цією затією. А тут карантин...сиджу вдома...вирішила просто помалювати...і тут ... це ж воно...це те  чого я бажала... я  розуміла кожний свій штрих,і бачила цей ескіз до найменших деталей. Я чітко розуміла, як то все мало виглядати. ))) Ось так Орінговськими фарбами намалювалась вже давно закинута мрія. Мабуть тоді була не на часі ,хоча вся ця тема по життю зі мною, це по суті моє "Я". Всьому  свій час . ... Орінго надихає

Так приємно Дякую 

Дякую
Для мене це також не просто прикраса! Це те, що я обожнюю, те, що люблю, те чим живу, те, що хвилює, те, що заворожує, те, що інтригує, те, що "закидає" в теплі спогади дитинства.......і ще багато багато багато чого... чого навіть не намагалась описати в текстовому описі ескізу, бо то було дуууже довго й мабуть занадто.  Як один з прикладів, Меандр, як любов та шалений захват архітектурою   Це все моє От моє моє, до глибини душі. і прикраси Орінго там також не спроста