В природі безліч квітне квітів –

Троянди царські й орхідеї ніжні,

Та я люблю волошки в житі,

За їх блакить. Хай аромати різні

Милують у букетах запашних -

Палка жоржина, гордий гладіолус,

Та мова зараз не про них,

Волошки – України голос,

Блакитний голос в жовтому мовчанні,

В мовчанні стиглих хлібових,

Цвітуть волошки з ночі й до світання,

І неможливо не любити їх,

Як неможливо не любити хліба,

Що головою є всьому,

Тому й волошок квітне нива,

Щоб низько в ноги кланятись йому