Нещодавно ми чудово попрацювали разом і я вже наочно бачу майбутні срібні місточки, що прокладаються з виміру натхнення до матеріального світу.   

Хочу подякувати усім, хто приймав участь у співтворчості. Ми з вами вже усі переможці, бо незважаючи на складну життєву ситуацію маємо сили мріяти, відчувати і створювати дивовижні речі. 

Обрала для матеріалізації два ескізи, які можна зробити різними, але доступними за ціною і при цьому естетичними, орінговськими. 

Закохалася з першого погляду в простий, але дуже дієвий амулет з родинним і дружнім колом. Як саме ми його реалізуємо, поки що не скажу — дискусії не добігли кінця. Запевняю вас, друзі, буде чарівно. 

 Юлія Дмитрівна (jailju):

"Ось моє бачення амулета. Зараз він може бути невеличкою підвіскою. Але для себе чи близьких я б замовила у вигляді колечка. Щоб щоразу дивитись та нагадувати про підтримку; про те що разом ми все подолаєм, відбудуєм і точно знайдем вихід! Бо разом ми - Сила!" 

А потім рухатися далі в потрібному напрямку мені допоміг дуже влучний коментар Катерини Володимирівни (Little Lynx):

"...перепрошую, що наче як "скористаюся чужими думками"... але зараз ідеться, якщо я правильно розумію, насамперед про со-творчість... і те, що схожих ідей багато - не дивно, ми зараз всі в одному "інфо-" та емоційному полі...

Тут уже чимало цікавих ескізів с колосками. Так, колос - дійсно один з головних символів України. Її родючої землі, її здатності "проростати" крізь негоду й незгоди... Його можна вписати в різні композиції, поєднати з гербом, із сонцем... Але що, якщо не робити цього? Нікуди не вписувати, ні з чим не поєднувати, а залишити, як є? Просто колос. Срібний колос. Брошка або брошка-підвісок - невеличка, десь 3х1 см. Неоригінально? Мабуть. У інших ювелірів є щось схоже? Скоріше за все, але можна зробити й так, щоб не було аж надто схоже - ну і, зрештою, на прикраси з квітами, метеликами та серцями, наприклад, навряд чи хтось може встановити "копірайт", так само і з колосками...

Просто срібний колос. І ось чому: не давали мені спокою ці рядки зі статті Олени Анатоліївни: 

"Але наразі нам знову вкрай потрібні нові мітки. Вони потрібні, щоб якнайшвидше сплести мережу для оборони та відбудови України, щоб прокласти срібні лінії зв’язку, по яким потече потужна енергія творення, і щоб однодумці легше знаходили один одного.
Мені бачиться невеликий цікавий амулет, який хочеться купувати та дарувати. І те, що він буде народжений у незламному Харкові, на нашій рідній землі, з нашим повітрям та водою, у нашому неймовірному вогні, зробить його ще сильнішим. Нехай цей амулет стане справжнім українським "п'ятим елементом"!"

...тобто, ці амулети - як я це для себе зрозуміла, відчула - мають працювати не тільки поокремо, але й разом. Якщо їх об'єднати. І ось тут як раз звичайний срібний колосок може спрацювати так, як мало що інше. Бо разом вони, ці колоски - сніп, або ціле поле. Як ми всі разом - народ. А на додачу, колос - народжений із землі, политий водою, зігрітий сонцем, овіяний повітрям - це і є "п'ятий елемент" - тобто, саме життя."
 

Усе так! Тільки за основу цієї лінії зв'язку хочеться таки взяти захищений колосок, бо з нашими клятими сусідами полишати пшеничку чи жито беззахисними неможливо... І тут привернули до себе увагу ескізи Марини Володимирівни (Maryna), де колос народився з надійною охороною. 

  "Ще одна задумка - то наш Сокіл, наш Тризуб, спочатку намалювала мирний тризуб - як пшеницю із листям, а потім намалювала бойовий - з двома козацькими шаблями, що захищають Життя у вигляді Пшениці :)"

З понеділка робимо ці дві моделі і в липні почнемо з вами творити дива. А на наступному тижні з'явиться перша перлинка нашої благодійної колекції... Треба лише трохи почекати.  

З любов'ю, Олена Маслова