Такі тендітні, невимовно прекрасні,  жовтогарячі, наче поціловані сонцем, яскраві шатри, що ваблять зазернути всередину бджілок та метеликів, розквітають навесні та дарують радість оточуючим... Уособлення самої пори та тепла - тюльпани.
Дивлячись на втілену в сріблі мрію Юлії (Nifli) від захвату перехоплює подих, здається що можна відчути їх неповторний аромат незалежно від пори року, а їх природна схожість  вражає уяву.
Серед кольорового різноманіття так важко обрати саме свій, тому й омріяна зустріч може бути відкладена на невизначений строк... А потім однієї чарівної митті ти бачиш сонячні квіти, що проросли скрізь темряву і осяяли собою весну, від яких з'являється посмішка і на душі теплішає!
Хочу подякувати автору Юленьки за ці тендітні сонячні квіти, чарівникам Орінго за дивовижне втілення та можливість радіти весні навіть в такі досить важкі часи 
Цікаво...а квіти живуть у війну.
Волошки, підсніжники, жовті тюльпани.
Вони так красиво кохають весну,
І так відчайдушно загоюють рани.
На серці, котрі невідомі очам,
Вмиваються морем червоним й гарячим.
Живуть і міцніють на зло ворогам,
Й приносять надію невтомно - терплячим. Лікують. Без жодних рецептів й аптек,
Бо їм лишень сонця та синього неба.
Чекають тепла і прильоту лелек,
Бо й ті знають в домі своєму потребу.
І мріють. Про мир і про щастя в очах,
Про теплі, родинні, вечірні розмови.
Про спокій зірок у весняних ночах,
Й щоб болю війни більш не знати ніколи.
(Знайдено на просторах Інтернету)