Спасибі, Всесвіте, за те, що маю я в житті!
Чи можу я просити більше? Ні!
Хоча, прошу тебе,
Нехай панує мир і свято
В оселі кожній, радості багато,
І чутно дзвін дитячих голосів,
Таких щасливих, і - багато добрих слів.
Нехай малеча, в жодному з світів,
Не знає, що таке війна і злидні;
А сльози ллються тільки з радощів і сміху,
Коли з тобою поруч люди рідні.

Я хочу бачити яскравий небокрай,
Щоб душу переповнювала гордість
За мій чудовий і такий багатий край,
Його красу і неосяжну неповторність,
За запашні лани і повні річки,
І - за людей, таких чудових, чуйних і веселих,
За кольорові у віночку стрічки,
За Україну піднятий келих!

Я хочу просто радість відчувати
Від дотику та лагідного погляду;
Повітря вільно і без остраху вдихати,
Та дружньо обійняти подругу.

Нехай у кожного в душі панує спокій,
Лунають мрії гарні, добрі, запашні...
Нехай не чуємо образи ми і докір,
Лише - слова любові затишні.

Тебе я, Всесвіте, молю за Україну!
Добробут подаруй і спокій їй!
Я мрію, щоб у кожної дитини
Було майбутнє у країні наших мрій.
В країні щастя, радості, любові,
В країні світу, миру і добра,
Де не проллється більше й краплі крові,
В душі і серці зацвіте весна.

В новому році щастя всім бажаю!
Нехай збуваються найсокровенніші із мрій!
Нехай кохані вас любов'ю зігрівають,
Райський куточок кожен має свій!
(29.12.20.)