Это история о человеке, с которым я знакома со школы. Он был из тех людей, которые кажутся совершенно обычными и ничем непримечательными, по одной простой причине: они не рассказывают о своих достижениях всем и каждому. Это был совершенно обычный мальчик из простой семьи, который жил с одной бабушкой. Он не проявлял рвения в процессе погони за хорошими оценками и не стремился блеснуть умом в общей компании. Именно поэтому, многие считали выдумкой, когда он мог упомянуть, что читал книгу на английском или немецком языке (у нас-то в школе их было точно не выучить на таком уровне) и увлекается биологией (ведь это не было подтверждено оценками). Как это бывает после окончания школы, каждый пошёл своей дорогой. Я знала, что он поступил в не самый престижный университет, так как оценки не позволяли добиться большего. Отучился положенные 4 года бакалаврата, и тут началось самое интересное. Он "внезапно" поступил на магистратуру в лучший университет страны и стал сотрудником национальной академии наук. После окончания обучения, стал аспирантом. А потом, я узнала его как специалиста, который непосредственно участвовал в разработке нового медицинского препарата для лечения кожи при повреждениях разной сложности.

Наверное, внезапным это было только для тех, кто не был с ним близко знаком, и не знал, как много он работал над собой и своими знаниями, для того, чтоб добиться этого результата.

Вкратце, о медицинском препарате, который носит название МЕДИЦЕЛ:

Фахівці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України розробили цілу серію гідрогелевих наноцелюлозних стерильних покриттів (ГНСП) «МЕДИЦЕЛ» для надання медичної допомоги у польових і клінічних умовах при ушкодженнях шкірного покриву й опіках ІІ ступеня, а також для трансдермального доправлення ліків і біологічно активних препаратів.

Медичні вироби ГНСП серії «МЕДИЦЕЛ» мають вигляд м’якого нетканого вологого покриття, що складається з бактерійної наноцелюлози й наповнювача, доданого в матрицю наноцелюлози. ГНСП щільно вкривають ранову поверхню, запобігаючи інфікуванню, абсорбують ранові виділення, підтримують вологе середовище в рані (що, в свою чергу, сприяє загоюванню), охолоджують і знеболюють рани й опіки.

Гідрогелеві ранові покриття забезпечують відновлення пошкоджених тканин в оптимальних умовах помірно вологого середовища, в якому прискорюється реепітелізація та знижується ризик утворення рубців. Вологі гідрогелі з наноцелюлози є атравматичними й видаляються безболісно – порівняно з традиційними бинтами. На відміну від гідрогелів хімічного походження гідратована наноцелюлоза є оклюзійною, щільно прилягає до ран зі складним рельєфом. Гідрогелеві наноцелюлозні стерильні покриття забезпечують протизапальну, кровоспинну, анестезувальну дії для суттєвого прискорення загоєння післяопераційних, опікових та інших видів ран (у тому числі при інфекційних ранових ускладненнях). Ці матеріали виконують функцію штучної шкіри та уможливлюють доправлення ліків (зокрема й трансдермальне, тобто крізь шкірний покрив) при лікуванні різних захворювань шкіри. Натуральні гідрогелі можуть також використовуватися і з суто косметичною метою – для зволоження шкіри.

Отже, сфера їх застосування є досить широкою: від польової (військової), клінічної медицини (в тому числі для хірургічних і онкологічних відділень) та медицини катастроф до косметичних салонів.

Виготовлення перших виробничих зразків гідрогелевих наноцелюлозних стерильних покриттів серії «МЕДИЦЕЛ» компанією ПП «Укртехмед» (м. Київ) заплановано на поточний рік.

Вот так будет выглядеть использование данного препарата вместо обгоревшей кожи:

Вот ссылка на статью http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news1/Pages/View.aspx?MessageID=2259 

Казалось бы, очередная разработка наших учёных, которых так много. Но она приобретает для меня особое значение, так как я лично знаю человека, который её создал. Я считаю её немножко гениальной) Он разрабатывал её в возрасте 22-23 лет - именно столько ему сейчас.

Сейчас этот мужчина готовится к отъезду в Австрию. Пока на стажировку, перенимать опыт европейских учёных, а потом… Возможно, кто-то посчитает это бегством, скажет, что надо оставаться в нашей стране и развивать медицину тут. А я знаю, что для него это способ быть полезным людям, вне зависимости от страны. Если так у него будет больше возможностей сохранять людям здоровье и спасать жизнь – значит он сделает это, а остальное не будет иметь значения.