З моменту появи цих сережок мені вони уявлялися з лазурітом та цитрином як підсвідоме отожнення Землі та Луни... але в котре трапилось так, що побачена пара в наявності получила в самісіньке

. Можливо, я б навіть пройшла повз них, але зачепив коментар Галини та неймовірні додаткові фото Олени Анатоліївни, за що їм обом величезна подяка

Одразу в уяві з'явилася картинка, наче Луна крізь темряву космосу споглядає за своєю другою половинкою Землею... я навіть відчула невагому романтичну ніжність, що розлилася у повітрі... Через величезну відстань вона ковзить маленьким ліхтариком чи великим прожектором, посилаючи таємні меседжи, а хтось на Землі в цей час завороженими очима спостерігає місячне сяйво... і згадує про свою другу половинку, свого супутника по життю, який можливо наразі так само недосяжний, але намагається світити крізь тьму...
Я вірю, що знову зможу насолоджуватися нічним небом в тиші та спокою, милуючись та зачаровуючись магічним світом луни в обіймах свого коханого супутника)))
Камінці соколиного ока спершу здаються абсолютно монохромними, але як тільки світло потрапляє на них, починається справжня магія... відкривається цілий Всесвіт.
Мені не дуже вдалося розкрити всю їхню красу на світлинах, але в житті це щось неймовірне, особливо в каблучці

Намагаюсь поділитися з вами їхньою таємницею, запрошую до перегляду

Фото одразу після зустрічі під дощем

Більш детальне знайомство
Таємниця монохромних Супутників