Коли побачила тему конкурсу зразу зрозуміла, про яку пісню хочу поговорити.
Це "Трава у дома" ансамблю "Земляне" із далеких 80-х, коли мене самої, власне, на Землі іще й не було)



Дуже люблю звучання, ритм і драйв цієї композиції. А іще люблю її щемливо-ностальгічний зміст.
Для мене, в першу чергу, це історія не про космос, а про дитинство. Про ту частинку чогось беззахисного і справжнього, яку ми ховаємо у собі посеред у щоденного поспіху в не завжди привітному світі дорослого життя.

Строгі лінії багатоповерхівок, графіків, креслень, атомагістралей, прямі кути безкомпромісних рішень і нам вкрай потрібно трішечки мрії, щоб не заблукати серед усього цього. Тремтлива димка спогадів і снів, свідомих, підсвідомих і напівсвідомих... Блакитна кулька Землі мчить крізь космос і час, крутиться рельєфом материків на глобусі і синявою чотирьох океанів, а в серпанку цієї блакиті ховається зелень амазонських лісів, суворої тайги і безкраїх степів... зелень, яка складається із окремих травинок, з яких можна змайструвати свисток, ляльку, чи просто розминати в руках і насолоджуватися терпким ароматом трави, що росте біля рідного дому...

Колись, я дуже захотіла собі знайти духи з таким ароматом і в пошуках забрела на парфюмерний форум. Так почалися кілька років мого парфманьяцтва, та безліч відкриттів серед вінтажної, нішевої і селективної парфюмерії. Потрібний аромат знайшовся також - The different company Tokyo bloom. На тому форумі я познайомилася із Анечкою з ніком Sunny, яка й розповіла мені про дивовижні прикраси Орінго.

Але то я щось уже від ювелірної асоціації в іншу сторону прямую... Треба виправлятись)

Ця пісня мені нагадує про прикраси із колекції Круг квадрата із амазонітами:


Планета Земля у віконечку ілюмінатора... серед космічної блакиті зелень трави рідного дому...
 прямі лінії, а на їх перетині - кулька мрій, спогадів і снів про дитинство...про ту терпку травинку... а іще прямокутна коробочка із дірочкою, за якою схований цілий світ, або баранчик Маленького принца із улюбленої казки... У візерунках натурального каменя кожен побачить щось своє, таке сокровенне і справжнє.
 
А можна просто насолодитися мінімалістично-авангардним стилем геометрії та індустріальним ритмом музики. Кому що припаде до смаку саме в цю мить)