Родичами народжуються, а от друзями стають поступово. Ще маленькою мріяла, щоб моя найближча людина була не тільки суворою мамою з репліками: надінь шапку, зроби уроки, поїш і таке інше, але й подругою, з якою можна знаходити спільні інтереси, ділитися секретами та обговорювати цікавинки.
   Роки йшли, і я проводила розвідку по інтересам. Прикрас мама майже ніколи не носила, але якось віддала мені свою стару срібну каблучку, яка стала поштовхом до пошуку ідеальної прикраси їй на подарунок та початком мого захоплення срібним ювелірним мистецтвом.  В перші ж півроку навчання в університеті усі стипендіальні були витрачені на виставці самоцвітів. Прикраси сподобалися, але одягалися вкрай рідко. Тож задача виявилась не простою і розтягнулася більш ніж на десятиріччя.
   Потім у вже далекому 2012 на просторах інтернету я натрапила на цікавий інтернет-магазин Орінго, замовила комплект орхідей, все сподобалось і як то кажуть понєслось... Але скільки не присилала посилання на прикраси, нічого матері не підходило. Через три роки нарешті я наважилася придбати прикрасу за своїм вподобанням, так як знала, що мама любить зелені натуральні камінчики та жоден стандартний дизайн їй не підходив, вибір пав на підвіс з перидотом з колекції інше срібло. Згодом до нього приєдналася і каблучка.
 

   Прикраси сподобалися але стали вдягатися лише в театри та на свята. А хотілося знайти ідеальну прикрасу, яка стала б компаньйоном і в будь який день підіймала би настрій. Далі були підвіси і каблучки з оніксом, змійовиком, поліхромним кварцем, зі вставками інших кольорів та без вставок... Але всі вони відправлялися на надійне зберігання в шкатулку та виходили в світ тільки на якісь події.
   І ось навесні цього року в секретній кімнаті з'явилися турмаліни для Нєдєльок. Так як у мене вже був такий комлект з адуляром, то вирішила просто пороздивлятися гарні камінці. Чомусь запав у душу один арбузний турмалін. Довго я дивилася на нього, вже більшу частину інших розкупили, а він все ще підморгував кнопкою "Додати в кошик". Тож через примху долі чи випадковість я таки зробила замовлення, щоб подарувати на День матері. Приїхали каблучки раніше і не змогли дочекатися свята, були подаровані в той же день.
 

   Яке ж здивування мене чекало, коли мама при наступній зустрічі хвасталася обновкою! Вона сказала, що камінь ніби її, теплий, приємний, оправа лаконічна, але при цьому небанальна, що це саме те, що вона так давно хотіла! Тепер каблучка з турмаліном у поєднанні з двома найтоншими з набору завжди супроводжують її. І найголовніше мама стала цікавитися цим захопленням доньки, розглядати прикраси, коментувати. Так що врешті решт ще один інгредієнт додався до рецепту дружби!

P.S. Героїню цієї розповіді звуть Валентина. Інша Валентина та за сумісництвом моя свекров, вже потоваришувала з Орінго та дуже влучно переназвала Лист бажань - Книгою