В осонні вересень так радісно сурмить
у розтруби дерев, у ріг достатку,
перебирає струни верховіть
мільярдом арф осіннього початку.
Збігаються вітри з усіх усюд
гойдати ліс у сонячній колисці,
аби приспати безперервний труд
весни і літа – в тихім падоли́сті…
Сергій Губерначук


Легкий посріблений серпанокОсяяв вересня чоло,
У тишу приспаних альтанок
Сухого листя намело.
І на грибній пахучій юшці
Настояв ліс легкий ефір,
Дріма на ситцевій подушці
Медове сонце поміж гір.
Наталя Данилюк


В осінній день, в чарівну пору Ти в ліс притишений пройдись
І підніми голівку вгору,
У синє небо подивись.
Воно таке бездонне й чисте —
Злетіти хочеться увись.
Надія Красоткіна

Що за диво — осіння палітра! Сум і радість в пейзажі звучить.
Онде квітка остання розквітла,
Павутинка в повітрі летить.
Листя золотом щирим палає
Під промінням осіннім палким.
Вітерець між гілками зітхає,
Зачарований дивом таким.
Надія Красоткіна



Скрізь навколо золото осіннє, Мене здавна вабить дивна ця пора.
На лісах казкових сонячне проміння
Перлом, діамантом сяє-догора.
Іван Коваленко
Пишу листи на акварелях осені І з вітром відпускаю у політ.
Стара верба над берегами босими
Пряде клубок печалі журавлів.
Наталя Позняк


В осіннім листі втома загубилась, Полинули вірші на край землі...
Галина Британ
В осонні вересень так радісно сурмить...