Пт, 04/01/2019 - 22:20 #23
І прикрасу вписано в канву оповіді майстерно і делікатно! Втр, 08/01/2019 - 11:13 #25
Такі розмови, дитячі посмішки,"чомучки", добранічні казки перлинками і самоцвітами сплітаються у коштовне намисто спогадів, яке завжди зігріватиме душу. Такі хвилини безцінні, і Вам чудово вдалося їх закарбувати словами
Втр, 08/01/2019 - 21:08 #27
а у Вас ще не починався етап спільної творчості з малечею, коли разом при затишному світлі нічника вигадується-складається своя казка або робиться апгрейд вже сто-разів-почутої-мамусю-вже-не-цікаво?:)
Які ж цікаві ці діалоги з беззаперечною простою дитячою логікою!:)) Ми з сінулею кілька років тому навіть цикл казок разом вигадали про жабенятка-детектива Пнд, 14/01/2019 - 12:57 #29
Дуже-дуже рада, що частиною Ваших родинних життєвих історій відтепер стане чудовий підвіс "Зоряні ведмеді"навіть вже уявляється, як Ви розповідатиме донечці Олесечці казку про добрих чарівників (чи чарівницю:)) яка сховала в срібний медалик зачарованих казкових ведмедиків і надіслала їх з полярною совою до Арктойської країни (=барокова назва України), щоб вони захищали маленьку дівчинку, її маму, тата та братика від всілякого лиха та злих людей...
це справді дуже зворушливо і неймовірно приємно, коли твої тексти припадають до душі, запам'ятовуються і викликають позитивні емоції Пнд, 14/01/2019 - 14:19 #31
з Орінго знайома вже 7 років, але "творчу" активність розпочала з "Серебряной мечты 2017". Під час конкурсу відповідала на коментарі, і якось затягнуло:) Відтоді читаю форум, інколи пробую сили в конкурсах. Деякі тексти не залишають байдужою, отже часами коментую:) 
