Прилетів до мене Фенікс… Вогняний, жаркий, з вуглинкою білого попелу в середині, з якої він відродився. Махнув своїми крилами і розігнав важкі сірі хмари, що несли сум, тугу та зневіру. Осяяло золоте сонечко срібні крила птаха, розпалило полум’я, що гартує це срібло. Жовто-гаряче листя, жовто-гарячі квіти, жовто-гаряче полум’я відродження…
Вітаю із розкішним, фантастичним Феніксом! Коли власне бачення цілком співпадає із сабжем - відбувається той самий "дзинь", і прикраса стає частиною власних почуттів та фантазій - це безцінно!
Коли власне бачення цілком співпадає із сабжем - відбувається той самий "дзинь", і прикраса стає частиною власних почуттів та фантазій - це безцінно!
Відродження Фенікса