Дуже Вам дякую за щирі слова і побажання!
А що стосується дому.., в глибині душі я " без надії сподіваюся".Згадала пісню Талькова, актуальну досі:
Я пророчить не берусь,
Но точно знаю, что вернусь,
Пусть даже через сто веков
В страну не дураков, а гениев.
И, поверженный в бою,
Я воскресну и спою
На первом дне рождения страны,
Вернувшейся с войны...