Трошки офтопу, йду уся така у роздумах про аквамарини і мені трапляється хєнд-мейд магазинчик прикрас  з привітним Рено, який є майстром і власником по сумісництву. І як почали ми гребстися у його запасах необроблених і оброблених камінчиків, і я к понеслася душа до раю. Він був у захваті від того, що я знаю назву усіх камінців, я від його запасів. Подивилися його забраковані камені, поміркували як можна обіграти у прикрасі трошки зрізаний австралійцський опал. Короче, у мене є тепер маленький подарунок - аквамарин на згадку)) 

 

Марино, вітаю із чарівними сувеніром! Дуже зворушлива історія  Пригадала, як майстри Орінго на екскурсії дарували дітлахам камінчики на згадку) Це ще раз підтверджує, що справжні ювеліри, що захоплюються своєю справою, - дуже щирі та відкриті люди!

Моя обнова: