Летить птах над чорною водою.Кружляє птах над нашою бідою.
Над нашою свободою.
Голос чоловічий чує за собою:
Душе пташина, пташина тіне,
земля єдина і небо єдине.
Небо над нами лише відчиняється,
для нас із тобою все лише починається.
Нам іти за важкою бороною. Нам змагатися з нічною звіриною.
Нам на світанні слухати криниці.
Нам доростати до липневої пшениці.
Пташе, пташе, вертайся додому.
Нам обживати цю землю невідому.
Нам любити ці родючі долини.
Нам прокидатися пізньої години.
Будеш, пташе, співати над полем. Ми все ще віднайдемо і все ще відмолим.
Ми все ще повернемо з того, що втратили.
Головне, щоб птахи залишались крилатими.
Сергій Жадан
А то камінь чи ювелірне скло? Так загадково виглядає 
