Така мужня і стильна прикраса викликає в мене відповідні асоціації : сила, воля, непохитність. Все, що є в "Запорозькому марші". Запорожці героїчний народ і музика у них героїчна. Крім того, цей марш мені дуже подобається  своїм оптимізмом.

     Не всі знають,що це твір нашого співвітчизника і навіть сучасника — Євгена Адамцевича. Уперше публічно Євген Адамцевич виконав марш 1969 року на концерті в Київському оперному театрі імені Тараса Шевченка. Очевидці так описували концерт: «У неймовірному потягові сердець за мелодією люди підводилися з місць. Вибухнула ще нечувана під цим склепінням громовиця оплесків. Мені важко переповісти, що було після першого виконання «Запорозького маршу». Скажу лише, що старий Адамцевич виконав його на вимогу публіки тричі. Стало зрозуміло: відбулося щось надзвичайне. Над зачарованим залом зайнялася і згасла чудова мить, яку повторити, затримати ніхто не зможе» ( з Вікіпедії).