Аромат кави... здається в моєму житті він був завжди... В дитинстві я спостерігала як батьки обсмаживали кавові зернятка, вони набирали свого шоколадного відтінку, виблискуючи звабливими бочками і тоді я уявляла, яке б неперевершене намисто вийшло з них... Потім, за допомогою ручної кавомолки їх перетворювали в мелену каву і аромат розливався на всю квартиру... Вінцем було чаклування над маленькою туркою, куди в залежності від настрою, додавалися кардамон, кориця, сіль або чорний перець, а потім маленькі філіжанки наповнювалися чарівним напоєм... Як же кортіло й мені спробувати його на смак.
Пам'ятаю наше перше знайомство з великою кількістю вершків та цукром, такий знайомий аромат і зовсім незнайомий смак...
Кава нерозривно асоціювалася в мене з домашнім затишком, сім'єю, неспішними бесідами, даруючи приємні спогади, теплі, надихаючі хвилини...
Тож ця любов триває майже все моє життя і заварювання кави й донині сприймається як добре чаклунство.
Тож запрошую і вас насолодитися "срібною" кавою від улюблених майстрів в кращих ювелірних традиціях

Запрошую на філіжанку кави...