Всіх вітаю!

Конкурс "Про_життя" в такому форматі, коли не потрібно підлаштовувати своє бажання, своï фантазiï ні під кого, бо вони дуже особистi - це саме те, про що я завжди мріяла.
Ідея цього підвісу  давно кружляла в моïй головi та я сподівалась, що колись відкриється таке "вікно можливостей")

Моя задумка знову присвячена онучці. Хочу запам'ятати її зворушливий дитячий образ, зупинити мить. Все дуже просто, без глибокого фiлософського сенсу.



Переглядаю численні фото різних років, сумую і посміхаюся водночас, бо неможливо не тiшитися тому, що бачу на цих свiтлинах. 
Ковід, а потім війна унеможливили перебувати поруч наживо, проживати і відчувати разом кожен день. Кожен звичайний день, як у багатьох, і все ж таки кожен унікальний день, бо для будь-якої сім'ї їхні діти й онуки неповторні, як окрема планета у Всесвіті.

Ну а тепер до ідеї мого підвісу.
З раннього дитинства Полінка як будь-яка дiвчинка любить вбиратися, і обов'язковим елементом практично кожного її образу є... корона) Так, є відомі історії, які полюбляють дівчатка молодшого віку, є героїні, яких Поля хоче повторювати, нібито проживаючи разом з ними їхні пригоди. Так потроху казка заполоняє і життя реальне)

Онука готова носити корону (а їх у неї багато) де завгодно - на будь-якому занятті в садочку, коли діти щось майструють, ліплять, малюють, грають на різних музичних інструментах, вчаться готувати прості страви, як маленькі кухарі. У останньому випадку навiть на кухарський ковпак Поля все одно нагромаджує зверху свою корону)
Корона вдягається на прогулянку з друзями поза садочком - у парк, на пляж. На дитячому святі в натовпі дітей, які весело дивляться виставу, можна без зусиль знайти Полю - за короною на голові) І навіть на розвиваючих заняттях шахового клубу - без корони ніяк!
Ну а про дні народження я вже й не згадую).



Ось і хочеться мені закарбувати назавжди цей милий, світлий, трохи казковий образ онуки, в її роки з двох до п'яти...
Зараз вона вже дорослішає, готується скоро піти в перший клас. Корони звісно ще якийсь час прикрашатимуть ïï бiляву голiвоньку, а потім зовсім зникнуть. Нехай тільки не полише її здатність мріяти і відчувати, що чудеса завжди поруч, варто тільки потроху робити багато маленьких і великих добрих справ. Ось як принцеса чи як королева)
Безмірно люблю мою дівчинку -  перлинку мого життя, провідну зірочку.
Бажаю їй щастя, як і всім діткам нашої планети! 



Про технічні характеристики.

Висота пiдвicу десь 40-42 мм
Головна вставка - біла перлина 10 мм. 
Основні моменти, без яких не обійтися - корона, волосся (хотілося б якось відобразити і чубчик, і завитки до плечей). Ну і сукня. Усе в білому родії, тільки корона вкрита золотом (бо саме така корона була особливо улюбленою). Поверхня «сукні» може бути матованою, на її тлі можна розташувати кілька найменших безбарвних цирконіїв або просто срібних кульок. Такі ж кульки можуть прикрасити корону. 
Розумію, об'ємна перлина вимагає нестандартних рішень, щоб гарно вписати її в задумане. Я не обмежую майстрів у виборі стилю прикраси, можливо вона матиме об'єм та текстури ось як наприклад прикраси з колекції "Вітер у вербах".
Якщо, наприклад, сукня матиме деякий об'єм (як в ексклюзивних пiдвiсах "Кавова зiрочка", "Нiжна блискавка''), то на зворотньому боцi  можна було б зобразити маленького єдинорiжку ( хоча б профiль голови), бо вiн один з улюбленцiв маленькоï мрiйницi. Ой, забагато в мене фантазiй, треба зупинятись, перепрошую).
Такий детальний опис роблю для того, що незалежно від результатів конкурсу буду терпляче чекати на можливість втілити мою мрію у будь-якому  виглядi, на будь-яких умовах iз збереженням загальноï iдеï)
Дякую!