Ця історія почалася дуже давно, коли дракони вільно літали по всьому світу у пошуках скарбів та потрапили до казкового узбережжя...

Була весна, що заквітчала все навкруги, перетворивши сади на білопінні та ніжно-рожеві хмаринки. Невагомі пелюстки підхоплював на свої долоні вітер і кружляв їх у вальсі. Це було так прекрасно, що у мудрої Сосни, котра стояла на схилі, від зачарування накочували спогади. Їй здавалося, що вона ще зовсім юна і з приходом весни кожен раз вкривається молодою хвоєю, що смішно лоскоче всіх, хто її торкається. Вітер доносить до неї пелюстковий вір, а вона простягає свої гілки, щоб зловити трохи тендітної краси та оновити зелену сукню.
Замріяна, милується вона бігом морських хвиль, що лагідно омиває берег та схил.
Коли ж море з вітром почнуть сперечатися, хто з них дужчий, насувається шторм, а мудра Сосна починає наспівувати свої колискові, щоб заспокоїти шибеників.
В період цвітіння саду, море теж намагається ловить хвилями пелюстки та одразу ховає їх у мушлях.
Згодом, відбувається справжнє диво - народження перлинок. Вони так само прекрасні як і пелюстки, рожеві, кремові, білосніжні, переливаються на сонечку, коли мушля розкриває світу свій секрет.
Сосна знає про цю таємницю і кожен рік з особливим захватом чекає весну.


Одного вечора пролітали над тим краєм Дракони, що дуже стомилися за день, тож вирішили перепочити на морському узбережжі.
Вони почули ніби хтось наспівує колискову та не могли зрозуміти хто це. Навколо нікого не було - тільки море, схил та велика Сосна, що гойдала щось у гілках. Дракони замилувалися дивним пейзажем, легкий бриз приємно лоскотав ніздрі, а сонечко, що вже майже зникло на небосхилі, розфарбувало його у рожево-бузкове марево.

Раптово вони побачили відблиски місячного блиску на піску. Куди й подівся сон.


Було вирішено обстежити все узбережжя, щоб дізнатися, що ж то за дивовижа.
Тим часом море винесло свої дари - мушлі, які відкривалися у присмерку
та сяяли перламутровими скарбами.
Дракони були здивовані, бо раніше ніколи в житті не бачили такої краси. Немовби місяць засіяв своїми зірками-намістинами берег. Вони обережно підібрали мушлю й побачили невеличку перлинку, що була схожа на квітковий бутон з м'яким блиском, що причаровував.

Закортіло їм мати таку мушлю серед своїх скарбів. Просто взяти - не могли, адже мали гарні манери, але у кого спитати дозволу...
Сосна, що спостерігала за поведінкою дивної пари, промовила:
"Попросіть собі подарунок у Морського володаря, якщо буде його ласка, то ви отримаєте справжній скарб".
Тоді дракони попрямували ближче до моря і звернулися з проханням. Натомість пообіцяли захищати цей край від усілякої нечисті.
Піднялися хвилі, що енергійно накатували на узбережжя. Серед брижів вони побачили дивакувато закручену мушлю, що мала всередині перлинку створену із пелюсток сакури.

Дракони не могли натішитися таким подарунком та ґречно дякували Морському володарю.
Сосна теж раділа, що краса та ніжність торкнулася хижих хоробрих сердець.
Дракони попрощалися із нею та полишили їй на згадку камінець, що був схожий на краплю живиці, а вона повідала їм секрет мушлі.
Повернувшись до своєї печери, вони ще довго милувалися місячною красою, слухали шум моря у мушлі, а коли подули у неї, то звідтіля полинуло дзвінке щебетання птахів...
З часом їх луска набула перламутрового відтінку, а крила на просвіт нагадували мереживо з пелюсток.
Так Дракони отримали своє ім'я Перлинки.
Звідкіля у Драконів перли або секрет дивовижної мушлі.