У грудні в кругах Орінго пройшов дуже цікавий експеримент по креативному дослідженню зв’язків та перетворенню сірих зон в білі. А ще я обіцяла розіграти свій екземпляр книжки «Четверте крило»... Ви готові дізнатися результати?
Спочатку про коментарі до есе «Магія погляду спостерігача та особливі відкриття». Я навела приклад свої подорожі за новими знаннями і на завершення запропонувала «…відкрийте щось для себе несподіване, спіймайте таке, що вас раптово зацікавить: ім’я, подію, закон, образ, ідею, місто, страву чи справу... Хоч у випадковій книжці з полиці, хоч у гуглі за нестандартним пошуком — зачепіться за початок та пройдіться стежкою, поки погляд не зупиниться».
Отже маємо десять подорожей захопливими стежками. Процитую лише частину з кожного маршруту, але б радила за наявності часу й бажання переглянути повністю:
Марина Павлівна (Cleona): …читаю дописи і слухаю дебати польскої письменниці українського походження Ольги Токарчук. Вона отримала Нобеля у 2018 році. І думаю - чому Польща має аж 5 літературних "Нобелівських"лавреатів?
Відчула потребу замовити книгу Ольги Токарчук в Таємну кімнату, давно поглядаю на «Мандрівку людей книги» — це точно наш формат.
Тетяна Олександрівна (Sunshine): Декілька днів тому попалися книги Мирослава Дочинця («Многії літа» та інші), знаю, вони не нові, але я все проходила повз них… Прості поради на складні питання.
Пан Мирослав щиро ділиться народною мудрістю, поради дуже легко виконувати і взагалі від книжки в мене було відчуття, ніби з бабусею увечері на лавці посиділи та побалакали по душам.
Олена Павлівна (Kell): …в сторіс подруги побачила гарне тістечко, з посиланням на кафе. Тістечко подруга рекомендувала, і кафе мало гарну назву -"Кохана", тому звісно я пішла на сторінку кафе. Там трохи поблукала і наштовхнулася на дивний факт: "На 128 сторінці книги "Кафе на краю світу" засновник кафе KOHANA відчув, що хоче відкрити власне кафе" Я ж мала знати, що то за книга така мотивуюча:)
Книжки письменника Джона Стрелекі в Таємній кімнаті вже були, але як знайду їх у продажу, то обов’язково повторю (там є три частини), дійсно приємне та корисне читання.
Марія Сергіївна (Madra Rua): Для мене це звичайна історія, коли фраза чи згадування про щось у книзі, тягне за собою пошуки додаткової інформації, які можуть перетікати у пошуки ще якихось даних. Іноді ланцюг розтягується настільки, що вихідні дані вже мало пов'язані з кінцевою ланкою. Пам'ятаю, коли читала вперше "Чорнильне серце" Функе, то виписувала епігарфи до глав, а потім шукала початкові твори, з яких письменниця брала цитати. В мене навіть файл зберігся "Епіграфи з Чорнильного серця", створений у 2013 році. Там була, зокрема, цитата з "Там, де живуть чудовиська" Моріса Сендака…
От той дивний випадок, коли з літературного шляху майже нічого немає у продажу, але пошуки завели мене до одного чудового арт-об’єкту, який може стати окрасою Таємної кімнати. Ой, буде сюрприз.
Ольга Олександрівна (Лелеока): Не знаю чи не буде самообманом, коли обираєш наче те, що "знаходиться в сірій зоні". Я не уявляю, щось таке, повз чого проходила, а через якийсь факт зачепилась оком. Думаю, що все одно якийсь місток буде між темою зацікавленості та темою, в яку раніше не занурювався. Наприклад, до цього року не мала намір навчатися вишивати (поганий зір, відсутність часу, лінь,...), а цьогоріч накупила книжок для заохочення. Та і раніше обожнювала орнаменти, обожнювала чуже вишивання.
Орнаменти взагалі тема неймовірної глибини, навіть якщо не звертатимуся до значення різних елементів. Тут вже визріває не тільки книжка про орнаменти, а й щось цікаве на форумі…
Анастасія Вікторівна (Anastasiya): …нещодавно читала рецензію до книги «Дружина мандрівника у часі» (дуже раджу почитати тим, хто любить тему подорожей у часі), і натрапила на згадку про явище «Missing 411». Пішла дізнаватися, і «зависла» на тиждень! Явище це стосується безвісти зниклих у дикій природі за дивних обставин (зникають на туристичних маршрутах, коли навколо безліч людей), їх часто одразу починають шукати, але не знаходять і сліду!
Про Missing 411 розповідати зараз не буду, бо книжок або відео українською не знайшла, а от про подорожі у часі та у дикій природі дещо цікаве буде.
Вікторія Юріївна (gillyflower): …з найцікавішого. "Фітинг". Водопровідна гайка з прямокутним розрізом. Так-так, та сама каблучка "американка"! Натрапила на неї, шукаючи хоч щось про українські хустки-"американки". Їх, виявляється, діаспора надсилала подарунками зі США. А там ці хустки цінувалися, бо були... З Японії! Вовняна хустка з класичним квітковим орнаментом Швейцарії - з країни сонця, що сходить…
Друзі, дочитайте це розслідування — ой цікава ж як подорож країнами!
Олена Володимирівна (Нимфа): …несподівано для себе "зачепилась" за словосполучення "місце сили" з цієї статі. І задумалась про своє місце сили, яке не відвідувала вже більш ніж 10 років. Стало так сумно... А вчора випадково наткнулась на передачу Буткевича, у якого в студії були музиканти гурту "Mari Cheba". В них є пісня з одноіменною назвою "Місце сили". І солістка цього гурту сказала дуже цікаву річ: "Якщо людина має сильну енергетику, то їй не потрібно мати ніяке місце сили. Бо де би ця людина не знаходилась, вона завжди бути створювати навколо себе це саме місце сили. Тобто людина сама по собі є місцем сили"…
Мені буває так погано,
ніби хтось на мене скинув
Тонни бетону, завалилася будівля.
А буває роздирає на окремі половини
Між двома полярними і я втрачаю силу
-Хьюсто, Хьюстон, я шукаю місце сили,
Всі шукають місце сили,
але данні в нас не вірні
-Місце сили - це ти!
Дякую за своєчасне нагадування, місце знайшлося, здається! І дякую за чудове поповнення моїх плейлистів — не чула раніше про цей гурт.
Віолетта Олександрівна (Salnyk Violetts): …через природну цікавість почала вивчати до якого стилю можна віднести цю прикрасу, виявилось що там є невідома мені проба, тож я почала велике дослідження різноманітних проб і чим вони відрізняються у різних країнах. Так з одніє теми я перескочувала на іншу. Одна зі стежок навіть вивела мене на статтю Орінго про прикраси 20 століття. Згодом підтягнулися і знання іноземних мов для формування запитів в інтернеті та читання іноземних статей бо як виявилося на українській мові джерел виявилось не дуже багато з деяких деталей. Ось так розмотування клубка, збирання по крихтах історії допомогли мені усвідомити, що ця справа мені дуже близька. Але мої прагматичні думки, стереотипи що антиквари зазвичай тільки чоловіки, та просто сумніви у собі змушують мене не сильно поринати у мрії та залишити це наразі як хоббі. А далі подивимося що з цього вийде…
Чудовий збіг, бо один з моїх улюблених українських журналів — це неймовірно крутий «Антиквар». І Орінго багато уваги приділяє ювелірному світу в цілому, тому мені дуже зрозуміле Ваше захоплення. Головне хотіти й шукати стежки, прийдуть згодом і досвід, і знання. Щось обов’язково з цього вийде!
Олена Володимирівна (olenabuglova): …Почалось з того, що на днях на улюбленому youtube-каналі "Шалені авторки" з'явилась лекція про твір Валер'яна Підмогильного "Місто" - урбаністичний роман (розповідь, як завжди, була цікавою і корисною). Користуючись нагодою, пішла до Вікіпедії освіжити власне розуміння терміну "урбанізм". Тут-таки згадалось "Urbi et Orbi"). Ну, а там вже мозок підтягнув "Всякому місту -звичай і права..." нашого Григорія Савича. Вирішила переслухати альбом «SKOVORODANCE»…
…А вже після того алгоритми youtube підтягнули посилання на програму Dantes live, записану кілька місяців тому у нашій багатостраждальній Сковородинівці, де директорка музею Сковороди розповіла про процес відновлення музею після влучання ворожої ракети. І хоча серце боліло дивитись на те, що орки зробили з дорогою для нас пам'яткою ( а я ж була там ще школяркою!), тим не менш вразив оптимізм працівників музею. Отака вийшла у мене несподівана літературна подорож чи то в минуле, чи то в сучасне...
Обожнюю цей альбом (писала навіть в телеграм-каналі). І «Шалені авторки» дуже круті. А «Місто» Підмогильного теж замовлю в Таємну кімнату, підтримаю видавництво «Віхола». До речі, в них вийшла збірка «Шалені авторки» — антологія текстів українських письменниць.
Чому Ганну Петрівну Ярмиш, неймовірно світлу людину, Дантес назначив директоркою музею Г.С.Сковороди — невідомо, в неї своя дуже важлива місія: бути завідувачкою науково-освітнього відділу та займатися експонатами. Знаю тому, що в експонатах музею вже зберігаються дві наші роботи: підвіс «Молитва за Харків» та перстень «Нерівна рівність», це дійсно велика честь для нас. І слова захоплення від служителів музею такі ж важливі, як і слова захоплення цими талісманами від замовників з усього світу.
Як продовжує нам нагадувати Григорій Савич: «Бог зробив потрібне неважким, а важке — непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов — у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли…»
Сподіваюсь, що Олені Володимирівні «Нерівна рівність» (у подарунок, в потрібному розмірі) нагадуватиме про можливість маленьких щасливих збігів.
І знову повертаємося до книжок. Серед тих, хто 22-24 грудня замовляв каблучку «Доля драконів», розігрую дуже цікаву і дуже гарну книгу «Четверте крило» (ми з Олею розповідали минулого тижня про неї).
Тадаммммм… Дев’ятнадцять номерів замовлень завантажую в рандомайзер, і тепер книжка за мій рахунок поїде до Інги Георгіївни (inega)
Дякую за участь, друзі. Завжди приємно з вами подорожувати!
О.М.
olenabuglova
Втр, 02/01/2024 - 23:45
Оринго
Ср, 03/01/2024 - 01:04
inega
Ср, 03/01/2024 - 22:36