Про власні імена, як маркування ідентичності, можу розповідати розлого і довго — завжди, з самого дитинства, було цікаво не лише що значать слово, поняття, ім’я або подія, а й чому це назвали саме так. 

От наприклад, як вдалося побачити та ідентифікувати у нескінченному полі зірок ті лінії сузір'їв, що людство признає за орієнтири? 

Чому це сузір’я Діви, а не того ж Хлібороба? 

Чиїй фантазії ми повинні віддячувати за те, що розгледів біля Чумацького шляху дівчину з колосом в руках?
Хто там з древніх греків перший так переконливо сказав: «Ну що, назвемо це Дівою?», що усім іншим далі лишилося тільки погодитися та підтримати таке ім’я? Птолемей чи до нього хтось вже навидивлявся у нічному небі те, чого нема? 
 

Одного разу, на початку 2016 року, читала про походження астрології та назви сузір’їв, а Сергій приніс новеньку, тільки-но створену філігранну зірочку, яка ніби сама з неба в руки впала. Це була така ніжна і водночас потужна прикраса, що зіркою її й назвала подумки. Сергій народжений під ювелірним знаком Діви, тому далі до назви зірочки додалося «з сузір’я Діви». А коли ми вирішили продовжувати серію, то зірочка отримала повне ім’я, яке їй личить — «Сузір’я Діви. Спіка» (спіка – колос), бо вона найяскравіша. Далі були інші зірочки і кожна пов’язана формою, настроєм, характером та автором. І пов’язані сузір’ям Діви. 

Більше про срібні зірки можна переглянути тут, а в розділі «Авторські» вони на цій сторінці (перейменування потроху докотилося й до авторських прикрас, тому коректне посилання зробити складно)

Це приклад, як ім’я давалося вже готовій прикрасі. У розділах з прикрасами ручної роботи (ексклюзивних та авторських) так трапляється у 80% випадків, і лише 20% народжуються вже під певним іменем. Так Олександр створює «Ловців літа», неймовірно ніжну колекцію з перлинками — ще на початку опису бажаного результату «павутиння з кольоровою росою літніх спогадів та вражень» випірнуло слово «ловець». 

А от розділ «Під замовлення», наш самий великий і головний розділ каталогу у 80% випадків наповнюється прикрасами з іменами, які інколи передували малюнку чи навіть ідеї. Відбувається це тому, мабуть, що дедалі складніше не зважати на ім’я та дозволяти прикрасі народжуватися анонімною. 

Коли ми тільки починали заповнювати срібні сторінки, варіативність назв не мала меж, бо не було попередніх прикрас, а з іншого боку — були дуже вузькі межі. Якщо б наші менеджери поїхали у 2005 році продавати прикраси з тими назвами, які є зараз, то окрім артикулів прикрасам би нічого не світило.  

Моделі тоді ми купляли у міжнародного ательє і мені треба було лише вгадати, хто ж це буде в каталозі. Гуртові продажі вузького асортименту до великої кількості крамниць потребували простих, уніфікованих рішень з іменами, тому деякі назви були вдалі, але більшість — узагальнюючі. На мою думку — не надто цікаві, хоча й без зайвої скромності можу констатувати, що за декілька років вже гриміли по країні наші «Серпантини», «Магніти», «Фантазії» і вже тоді нас почали копіювати не лише в моделях, а й в кольорових поєднаннях, назвах, прийомах роботи. Інколи я таки вдавалася до легкого хуліганства з дивнуватими моделями та їстівними назвами, на кшталт «Ескімо» чи «Сироїжки», але такі історії не дуже приваблювали тих, хто робив гуртові закупівлі для крамниць... Не дуже творчі часи в мене були.   

На форумі є розділ, де можна поглянути на старі каталоги та згадати, як це було колись давно. 

Поступово частка придбаних моделей зменшувалася, і навіть ті, що лишалися, ми почали модифікувати так, що важко було впізнати. Виробнича компанія «Арізона-Харків» з 2012 почала трансформацію в Ювелірний дім «Орінго», де можна було вже себе не стримувати ані з формами прикрас, ані з іменами.

Тепер вже нікого в Орінго не здивують імена «Це шляпа?», «М'єлнір», «Хагакуре» чи «Нічна жовтнева гра»... Також в нас дуже багато прикрас, майбутні образи яких були народжені в уяві орінговців і це теж робить світ Орінго суттєво більш різнобарвним та захоплюючим.  

До речі, а які ваші улюблені імена в каталозі? Які імена здивували найбільше?

ОМ ​