Пригадаю, що ми з вами нещодавно розповідали про чарівні заклинання, а сьогодні я покликала долю зробити свій вибір. Дивне зпівзвуччя — вибір долі, до кого в дар поїдуть книжки "Вибір. Про свободу і внутрішню силу людини" і "Дар. 12 уроків, які врятують ваше життя". Написала ці книжки Едіт Ева Еґер, і вона точно знає, про що говорить.
Не будемо тягнути кота за хвіст, починаємо оберти магічного кристалу і отримуємо ніки трьох майбутніх володарів двох дуже корисних книжок.
Lina2018:
У нас при зустрічі люди часто кажуть : "Як ся маєш?"
Це - "Привіт! Як ти? Як справи?" в одному флаконі. Відповідь залежить від настрою та кількості вільного часу. А можна просто коротко: "Маєм ся". Ми, тут і зараз, маємо право на життя у власній системі координат, тому МАЙМОСЯ!
LeTim:
Обычно в жизни, когда сталкиваюсь с негативом в свою сторону, всегда вспоминаю закон бумеранга и желаю в ответ ровно того же. И не важно, сказано ли это вслух, подумано, написано - этот человек мне уже не друг, стало быть - враг. Поэтому родились такие строчки - заклинание: "Буме-буме-бумеранг Вцiлює, ворогу - крах!"
Я вже своє заклинання написала, та незабаром у головi склалося ще одне. Напишу просто так, без оцiнки). "Я у себе молодець, а тобi, потвора, грець!". Можна вживати у разi, коли хтось або щось болiсно чипляє (людина, подiя, хвороба та iнше).
Макся2006:
У моїх мами і бабусь були сила-силенна всяких приказок типу: "будуть бить - будем тікать", "дурний, як торба з дустом" "великий аж до неба, а дурний як не треба" і таке інше ;) Але зараз мені згадалася батькова приказка "Якось то воно буде", так він казав, коли починав щось майструвать, а ми малі допитувались, що це буде. Або в будь-якої невизначеної ситуації, коли вирішення її залежало від якихось зовнішніх сил, тоді він ще додавав: "ще ніколи не було, щоб ніяк не було, якось воно буде"
Тільки недавно я дізналася, що ця фраза з "усмішки" Остапа Вишні "Чухраїнці":
Коли чухраїнці було починають якусь роботу, хоч би в якій галузі їхнього життя та робота виникла, і коли хто-небудь чи збоку, чи, може, трохи прозорливіший зауважив:
— А чи так ви робите?
Чухраїнець обов'язково подумає трішки, почухається і не швидко прокаже:
— Таї Якось-то вже буде! І починає робити...
Коли ж побачить, що наробив, аж пальці знати, тоді:
— Я так і знав!
— Що ви знали?
— Та що отак буде!
— Так навіщо ж ви робили?
— Якби ж знаття...
— Так ви ж кажете, що знали?
— Так я думав, що якось-то воно буде!
Один індійський мудрець, коли йому про це тоді розповідали, сказав:
— Дивне якесь perpetuum mobile.
*******
І додам ще один комплект книжок без вибіру долі, а від себе, просто за магічність заклинання. Перевірила особисто — працює!
Natasha Dziuba:
"Очі закривай, серце заспокой, завтра новий день, ніченька з тобой, зіроньки блищать,
Місяць світло ллє, час відпочивать, завтра справи є.
Сили дасть земля, радість дасть любов, пташечко моя, заспіваєш знов".
Ось таке співоче закляття на новий день народилося. На силу, на наснагу, на нові звершення.
ПОЗДОРОВЛЯЮ ПЕРЕМОЖЦІВ
І ДЯКУЮ УСІМ, ХТО РОЗДІЛИВ ЗІ МНОЮ ЦЮ МАЛЕНЬКУ МАГІЧНУ ЦЕРЕМОНІЮ!
Маю надію, що ці книжки будуть на радість та на користь. Ось де читаю зараз свій примірник "Вибіру" (фото можна значно збільшити).
Мені дуже важливо читати саме ці рядки, і саме зараз, бо щодня ловлю в себе скалки ненавісті та категоричне несприйняття сьогодення. Але внутрішня свобода варта цієї виснажливої боротьби... Не підкорюся чужій злій волі.
І ще натрапила на цікаву бесіду Ірени Карпи з Едіт Егер, про те, як пережити травму війни.
"Для мене дуже важливо пояснити, що я не маю часу ненавидіти. Тому що, якщо ми живемо з ненавистю, то ми ув’язнені.
У мене троє дітей, п’ятеро онуків та семеро правнуків, і це моя відповідь Гітлеру."
Мабуть важко краще сформулювати... Нехай наші відповіді сучасному агресору теж будуть вдалими.
Читаємо, тримаємося, перемагаємо!
С любовью, Елена Маслова
LeTim
Чт, 12/05/2022 - 22:48
Natasha Dziuba
Чт, 12/05/2022 - 22:51
Lina2018
Пт, 13/05/2022 - 07:38
Макся2006
Пт, 13/05/2022 - 10:38
Kitty04
Пт, 13/05/2022 - 11:15
Maryna
Пт, 13/05/2022 - 13:35
Елена Маслова
Пт, 13/05/2022 - 15:17
Усі люди дуже різні. Коли почалася війна, не могла навіть читати, поки не натрапила на "Хранительку книг з Аушвіцу". Чомусь розкодувала вона мене.