Звідки витікає поезія? Як просто, коли вона мешкає у солідних збірках, перевірених часом, – пожовклі, немов восени, сторінки, нетлінні емоції, що припали пилом… Складніше, коли поезія народжується просто зараз, на наших очах, а ти вдивляєшся у людину, намагаєшся вгадати, звідки що береться…

…Харків, довгі невагомі весняні дні ще до усіляких війн. Просякнута сонцем кімната, худорлявий хлопець читає вірші, нас знайомлять, я запам’ятовую ім’я – Ярослав – та кілька рядків, нервових, магічних. «- Гарні вірші! – Дякую. – Які плани на літо? – Поїдемо в Крим, пірнати у хвилі й ловити натхнення». Схрещені дороги розходяться.

…Ліси біля Харкова, ще не засіяні металом, канун Самайна, тонкі пальці терену тягнуться до луни. Люди, що зібралися на пагорбі святкувати, дослухаються до хлопця-гітариста. Він співає, читає власні вірші, бринить незвичний ритм і я раптово впізнаю: - Ярославе! Ми обриваємо ягоди терену та розмовляємо про сидів. «- Ось ми і зустрілися на шляхах Средизем'я. - Ой, а в тебе немає моєї збірки? Подарую!».

…Харків, довга, тривожна зима 2022, кілька днів до вторгнення. Ярослав сидить у моїй кімнаті; щойно почув новини й повернувся з Угорщини. Зібралося багато друзів - домовляємося обов’язково зустрітися після війни. Гітара бринить, спочатку сумно, потім весело, не кориться жаху, не замовкає, вплітаються у її мелодію слова. Ярослав безхмарно посміхається: справжній ельфійський принц чи... козак перед битвою?

Через день тишу розірвуть вибухи, а не пісні, і він прийде до мене пішки з іншого району міста - заспокоїти, на деякий час попрощатися.

Такою могла б бути біографія Ярослава Корнєва, письменника, музиканта й скульптора, написана його друзями – наприклад, мною.  Втім, історія зазвичай зберігає інші слова…

«Ярослав Корнєв. Письменник, музикант, скульптор. Народився 27 січня 1989 року в місті Краматорськ Донецької області, живе в Харкові. Закінчив Краматорський економіко-гуманітарний інститут за фахом англійська філологія. Автор поетичних збірок «Schism» (2017р), «Дещо з насіння» (2017р), «Хто ніч? (2021р)». Лауреат всеукраїнського поетичного конкурсу –«Гайвороння» (2014, 2015, 2016р). Володар «Глиняного кота» від НСПУ (2016р)  та «Золотого кларнету» (2017р) за збірку – «Дещо з насіння». Лауреат ІII премії видавництва – «Смолоскип» (2018р). Лауреат всеукраїнського поетичного конкурсу Імені  Нестора Літописця (2019р). Лауреат літературної  премії  ім. Тетяни Шамрай (2020р). Переможець літературного конкурсу – «Гайвороння» (2020р). Автор текстів для поетично-скульптурного перформансу – «Напад на сонце» (2022р)».

 Ярослав Корнєв, фото з особистої сторінки Facebook

Думаю, жити в один час з митцями, знати їх особисто, мати змогу про щось запитати принаймні дуже цікаво. І в чимось радію, в чимось дивуюся нашому модернізованому світові, де за улюбленим поетом можна спостерігати буквально у прямому ефірі – читати пости у Facebook, дивитися ролики в TikTok… і звісно ж, все рівно не вгадати, звідки береться поезія.

Ярослав: «я  відношуся до поезії як до явища з найвищим рівнем абстрактного, як у тієї самої математики. Тобто слова (як і числа) - поняття абстрактні, а значить мають схожу природу. Я вважаю, що гарний поетичний текст - це досконало збалансована формула, що за допомогою потрібних слів, розташованих на виключно принагідних для них місцях, може передати у закодованому (образному) вигляді будь-яку історію або емоцію (чи те і інше водночас).

«Я продовжувач натурфілософського підходу до мистецтва і вважаю, що немає різниці між мовою та будь-яким іншим живим організмом, що містить в собі різні рівні взаємозв'язків. Наприклад: літери - це клітини з яких складаються сполучні  тканини (морфеми, лексеми), далі вони формують органи (слова), які, в свою чергу, складаються у граматичне тіло - словосполучення та речення. І так далі. Вивчення природи цієї матерії, її розтин, препарування, вичленовування закономірностей, а потім складання у новий, неіснуючий до того конструкт - ось, як на мене, першочергові задачі поезії. Тому поезія та алхімія для мене – тотожні».

Плануючи статтю для Орінго, я попитала в Ярослава, чи має він зараз надруковану збірку для нашої Таємної кімнати. Відповідь виявилася невтішною – примірники збірок, що вже були, швидко розлетілися, а на друк нових немає ресурсів. З початку війни Ярослав разом зі своєю дівчиною волонтерить і, хоча нові тексти народжуються, зараз не до створення збірки. Але Ярослав любо запропонував PDF-варіант збірки «Хто ніч?», виданої у 2021 році: «Мої книжки мені як діти, завжди радий прилаштувати їх в люблячі руки». 

Отож, пропоную вам сьогодні познайомитися (чи згадати, якщо ви вже мали щастя його почитати) з сучасним поетом - харківським, краматорським, київським, а головне - українським, як Ярослав сам про себе говорить. Можливо, саме його вірші надихнуть вас - нагадую, що в ювелірно-літературному клубі "Есклібрис" триває сесія, присвячена сучасній українській поезії. Якщо ж на цьому припиняти знайомится з новою поезією не захочеться, можна зазирнути в "Таємну кімнату", де чекають на своїх читачів книжки Ярини Чорногуз і не тільки... 

І які б випробування не готувала нам епоха, читаймо вірші і радіймо красі, друзі!

Ольга Орінго