Його порівнювали з Артюром Рембо та Федеріко Гарсіа Лоркою. Вірші приходили йому уві сні. Що особливого у творчості Антонича?

Завітайте до Літературної вітальні, щоб дізнатися побільше про цього тонкого романтика й пристрасного митця. Цей поет початку ХХ сторіччя справив значний вплив на загальний розвиток подальшої сучасної української літератури своєю філософською, релігійною лірикою з космічними, езотеричними мотивами. Через довгу заборону твори Антонича стали знаними з середини шістдесятих, але й досі не кожен українець знайомий з ними.

Шість строф містики

Скотилась ніч униз, мов плащ з плечей Христових,
з проколотого боку неба ллється світло.
Горою ятряться ще рани з зір тернових,
ізнизу мряка миє стопи дня розквітлі.

Земля, немов народжена ні з чого вперше,
виточується з-поза гір хаосу мрячних.
Хрищу новим найменням кожен квіт найменший
і кожен убиваю назвою небачно.

І кожен квіт відроджується удесяте
і сяє знову безіменний під росою,
а сонце – діямант музики, світла свято,
очам, що хочуть все пізнати, світ подвоїть.

Подвоїть і потроїть і встокроть помножить,
аж зрозумію: не мені речей схопити
у клітку слова. Ляжу на зеленім ложі
голоден яблука землі і світлом ситий.

Роса тече гисопом – золотава піна
і благородний струм впливає в тіла посуд.
З речей потока дно недвижне, твердь нетлінна
в екстази сріблі прозирає й звук проносить.

Бо тільки наглий захват зможе суть розкрити,
ввести в сполуку нас, в містичну єдність з світом.
Зідхає небо до хреста землі прибите
і стигма сонця на моїй долоні світить.

Перстень "Чорна діва"

Ласкаво прошу до Літературної вітальні!

Анастасія Орінго