Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Квіти, невидимі для очей...

Чи є у світі щось більш вражаюче, аніж квіти? Живі квіти, які уперто пробиваються з темної землі, вони несуть на кінчиках пелюсток сонце та натякають на якийсь великий задум всесвіту.


сонце наситить.. сонце зігріє..

..і спопелить — але це несуттєво

квітка — найкраще втілення мрії

квітка — геральдика для королеви

(Юрко Іздрик)

 

c089a0d5a5b1aef70124aa855e2ed7b1.md.jpg

 

Ну не може ж бути наш світ беззмістовним, якщо в ньому народжується така краса!

Але краса ця швидкоплинна і невблаганна — спочатку вона примушує чекати розквіту, на мить захоплює простір, а потім згортається й зникає. Бувають і виключення, звісно: колись у 2021 році виросла квітка у моєму дворі, яка підтримувала душевні сили майже півтора місяці, але то вже була радше магія, аніж звичайний гладіолус… 

 

7909d9c614c563e650e55822109c139a.md.jpg

 

Швидкоплинність вимагала фіксації вражень, тому люди навчилися зберігати свої враження від квітів у творчості: у віршах, піснях і казках, в картинах, вишивках та гобеленах. Зображеннями квітів прикрашали повсякденність і свята, але мені здається, що ювелірне мистецтво найближче підійшло до сутності квітів, аніж будь-яке інше, бо ювелір вміє руками робити щось настільки ж красиве, витончене й складне, як створює сама природа. 

 

5a53164b01eb68acc44bafac56497300.md.jpg

 

Слів на описи не трачу, словом не передаси
їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки,
Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива —
Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова.

Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей!
Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.

Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях,
А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях.
 

В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є!
Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає.

В них красується, ясніє мрій дитинна чистота,
Золотими пелюстками в них кохання розквіта.

Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних,
Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх.

(Василь Симоненко, 1957 р)

 

Цього тижня в нас буде багато квіткового контенту, та без ваших історій про квітку, яка запам’яталася найбільше, він не заграє усіма барвами. Розкажіть в коментарі про ту одну квітку, яка для вас має особливе значення, а я 28 березня напишу про свій гладіолус і комусь обов’язково подарую маленьку ювелірну казку.

 

О.М. любовь

primula
Пнд, 24/03/2025 - 15:16

Я дуже люблю різні квіти. Професія ботаніка, загалом, цьому сприяє. Але в березні мені постійно згадується фото крокусів, яке у 2022-му прислала мені на День народження подруга, яка щойно лиш евакуювалася із Ірпеня. Фото, зроблене, за день до вторгнення і так і не опубліковане у соцмережах бо вже не до того було. Ця родина встигла в останній момент таки виїхати за декілька днів до влучання осколка у стіну їхнього будинка, але посеред усього того жахіття знайшлося місце для привітання та фото квіточок. Це історія про людей які повернулися відразу після розмінування, відремонтували дім та продовжили садити квіти і мені хочеться щоби всі хто зараз не вдома теж мали таку можливість якомога швидше.
liddi
Пнд, 24/03/2025 - 16:25

Люблю квіти: і у вазі, і у вазоні, і на грядці. Найбільше, мабуть, люблю тюльпани в усьому їх розмаїтті кольорів - шкода, що їх сезон такий короткий, хоча зараз можна купити значно довший період. Але якщо спробувати згадати якусь цікаву й особливу історію про квітку з мого життя - то вона не про квітку, а про ананас :D Коли я була малою, мій дядько жартував, що до квітів я ще не доросла, і коли жінкам з родини дарував квіти, то мені дарував... ананас. Я не жалілась, бо це один з моїх улюблених фруктів. А може, він саме тому і став улюбленим, бо я почувалась особливою. Закінчилась ця історія десь в років в 16, коли він уже презентував мені букет троянд на день народження. Але до ананасів в мене все ще особливе ставлення і в тому числі асоціюються вони у мене з квітами))
Julia777
Пнд, 24/03/2025 - 16:39

Квіти люблю майже всі, але особливо трепетно ставлюсь до тюльпанів. Для мене це символ весни і рідного дому, адже ці ніжні і яскраві квіти першими розквітали на клумбі моєї баби. Приїжджаєш у "сімейне гніздо" весною - а біля хати червоні і жовті благородні квіти тягнуться догори... Є для мене в цьому якась первоздана сила і незвичайна краса. Чому незвичайна? Бо півонії, жоржини, троянди, чорнобривці, гладіолуси, гвоздики і хризантеми, які пізніше з"являлись на бабиних клумбах, такі пишні, багатошарові, а тюльпани інші, в одній "короні", і цим виділялись з-поміж решти квітів.
allavoytenko
Пнд, 24/03/2025 - 16:52

Маю дуже багато квітів і у хаті, і на дворі, їх кількість та асортимент постійно змінюється з плином часу та переміною настрою і смаку. Та є одненька рослина, яка вже років 20 зі мною. Це Монстера Альба, яку я придбала у день нашого міста на виставці-ярмарку рослин малесеньким живцем з одним листочком. За цей час вона зростала і змінювалась, багато разів "омолоджувалась", а минулого року була повністю почеренкована і роз'їхалася по різних містах України. Залишився малесенький живець, (як і 20 років тому), який вже перетворився на молодого монстрика, що знову буде жити і розвиватися (як і наше місто) попри все, що відбувається, бо ж повинне бути у житті щось незмінне. Для мене це символ життя і один із символів мого Харкова.
ши тцу
Пнд, 24/03/2025 - 17:18

16 років тому назад чоловік подарував мені на 8 березня квітучу Клівію, з тих пір не було цвітіння ні разу, я і не чекала, бо в квартирі з опаленням неможливо дотриматися температурного режиму для цвітіння. І от минулого літа в спеку вона зацвіла, я якраз була після операції, як же моя квіточка мене здивувала і порадувала! Рослини все відчувають і відповідають нам взаємністю!
Татьяна Викторовна
Пнд, 24/03/2025 - 17:38

Свого часу, коли ми зустрічалися з майбутнім чоловіком, одного вечора, коли ми не домовлялися про зустріч, мене чекав сюрприз. Він привіз мені власноруч вирощений кактус з довгим білим бутоном, який повинен був от-от розкритися. Не знаю, яким дивом рослинка витримала поїздку у 17 км, але у той же вечір відбулося диво - народження прекрасної білосніжної квітки. Фотоапарат у мене тоді ще був з плівкою, вільних кадрів, на жаль, не лишилося, тож я вирішила намалювати квітучий кактус та подарувала йому малюнок на згадку. Колючий красень тішив мене білосніжною красою декілька днів та зачаровував приємним легким ароматом. Завдяки чарівникам Орінго у мене з'явився власний срібний сад, що тішить кожен день, у ньому квітнуть рожеві Тюльпанчики та жовті Тюльпани, милує око красень Black Dragon Ірис, срібними вигонами пагонів дивує чудернацька Біомеханіка фантазій, красується у місячному сяйві Дорога до світла, дарує літні спогади Кульбабове вино та схожі на жовтяницю Світило, зачаровує своєю тендітністю крихітка Ханамі, підтримують патріотично налаштовані Троянди, буяє зеленим листям Папороть, котики Верби знаменують прихід весни, а Бутон троянди Red dark незмінно зачаровує своєю авангардністю та нагадує троянди з матусиного саду.
olenabuglova
Пнд, 24/03/2025 - 18:40

Я дуже люблю бузок. Цей короткий період пізньої весни, коли він квітне - просто шматочок щастя. Це занурення в дитинство, у шкільні роки, у пору, коли навчальний рік закінчується і попереду - цілих три довгих місяці літа. І я завжди мріяла, щоб великий кущ бузку ріс на нашій з чоловіком дачі. Але постійно щось не складалось: то осінь була занадто засушливою для посадки, то не траплявся той самий особливий сорт, то ще щось відволікало. Так і не посадили... І чоловіка вже кілька років як немає, і наша дача під Харковом зараз стоїть порожня. І для мене бузок - як нагадування про те, що треба жити тут і сьогодні, не відкладаючи нічого на потім, бо, як сказала Ліна Костенко, "не час минає, а минаєм ми". І тому варто садити дерева, складати вірші, робити подарунки, дарувати квіти близьким сьогодні, не чекаючи спеціальної нагоди. А час бузку вже скоро.
nadiya-ye
Пнд, 24/03/2025 - 19:37

В школу в перший клас я пішла з букетом айстр. Різнокольорові фіолетові, рожеві, гарні айстрочки були дбайливо загорнуті в газету, в косу вплетен великий білий бант, все святково і охайно. Разом зі мною в перший клас пішли два моїх друга. В них були такі самі букети, в таких самих газетах. І от в якийсь момент нам стало сумно на лінійці і ми почали тими букетами битися. Батьки коли втрутились, то квіти були вже не такими святковими і охайними. О такий веселий був початок школи. У мене завжди айстри асоціюються зі школою і з початком учбового року.
Kell
Пнд, 24/03/2025 - 19:38

Я теж розповім про бузок. Бо це квіти, які мені приносив коханий на самому початку наших відносин . Можна що завгодно купити у магазині, будь-які найекзотичніші і найдорожчі квіти... проте найцінніші для мене саме ті бузкові, дикі і несподівані букети, заради яких він лазив через сусідські забори і втікав від собак:)
0672955737
Пнд, 24/03/2025 - 21:38

Я люблю ВСІ квіти ) Але мої спогади будують теж про бузок... Вони багато в чому співзвучні зі спогадами Орінго- леді. Дитинство, кінець школи, квітне бузок, аромат якого п'янить... Екзамени... Вчитися вже несила) З подругами шукали квіточки з п'ятьма пелюстками, замовляли бажання і їли ) Пізніше,коли вже зустрічалися з майбутнім чоловіком,він повертаючись з риболовлі приніс мені ТАААКИЙ букет бузку, що в господарстві були задіяні всі 3-х літрові банки. Це було казково... По всій кімнаті стояли ці букети...Аромат неймовірний! Вічна пам'ять моєму чоловікові! Такі світлі спогади залишив про себе