Останнім часом постійно змінюю заплановані теми есе, бо ідеї виникають десь за тиждень, а коли сідаю у неділю за текст, минуле вже розтануло від розжареності нових подій. Хоч взагалі нічого не плануй…

Раніше хотілося розповісти про зустріч з мистецтвом, про улюблені картини, про особливих митців, але маю надію, що десь вхоплю трохи часу і ще розповім впродовж Тижня живопису. 

Нещодавно отримала розкішний альбом з українськими іконами, обов’язково хочу його вам показати. І про творчість та магію картин геніального Франсіско-Хосе де Гоя треба хоча б слово сказати… А ще – про дивні рекламні плакати та про конверти для платівок.

Але це усе про те, як дивитися та відчувати, про велике мистецтво, яке змінює людину й світ, про те, що навколо нас. А я сьогодні хочу запропонувати вам самим побути у якості людини, з чиїх пальців кольори перетікають на аркуш, нанесені лінії несподівано змінюють напрямок думок і допомагають знайти відповіді на питання. Інколи — й самі питання, коли щось муляє, а імені в цього немає. 

У вересні розповідала про початок нового напрямку ювелірної арт-терапії, де з глибин підсвідомості виманюються глибокі думки та ловляться у срібло. Та задовго до цього я завела собі чорний альбом, де я можу у темряві знаходити світло. Мої помічники – біла гелева ручка та олівці. Я взагалі фанат кольорових олівців, хоч на білому, хоч на чорному. Чарівне відчуття, коли відкриваєш коробку, запах дерева та радості, особливі відтінки… Якщо на столі лежать олівці, там немає місця суму та сумнівам.

Зараз покажу поетапно фоновий малюнок, який було створено за півтори години, під перегляд серіалу «Ранкове шоу» і вечірній чай з лимоном. Дуже люблю такі затишні вечори, коли від мене нічого нікому не треба, а рука малює окремо від мозку. Відкриваю чорний лист і доторком витягую назовні його справжню історію…

Ламана лінія впускає світло. І щось починається.

Мабуть можна вже перегорнути це, щоб побачити інший ракурс?  

Маленьке творче завдання — якщо є бажання, напишіть в коментарях ім'я малюнка та його короткий опис. А наша улюблена рука випадкової долі зробить щось приємне комусь з авторів художніх описів наприкінці тижня. 

О.М.