Пожартували, а тепер розбираємося! Які ж факти про камені можна прийняти на віру, а які – не варто?

Вчора на сайті з'явилася стаття "Оманливе сяйво", у якій орінговцям пропонувалося перевірити свої знання про дорогоцінні камені. Частина з описаних неймовірних фактів про камінчики була правдою, а частина могла б порадувати будь-яку жовту пресу (зазначу, що жоден з цих фактів я не вигадала самотужки – їх можна знайти на просторах інтернету ). Правда, ця інформація може спричинити чималий шок: Олена Маслова, прочитавши вчора мою статтю, була "у захваті" від вигадок про топази й опали та взяла з мене обціянку неодмінно зробити другу частину статті, зі спростуваннями. Тож відсіємо правду від омани!

І почнемо з найголовнішого: блакитні топази не вигоряють на сонечку, тож можете сміливо сяяти разом з ними під лагідними південними променями! Від сонця топаз не тмьяніє, максимум – може трохи посвітлішати. Колись в Орінго навіть проводили відповідний експеримент: поклали блакитні топази різних відтінків, Скай, Свіс та Лондон, на яскраво освітлене підвіконня й спостерігали усе літо. З камінчиками нічого не трапилося!

Втім, українські винні топази (не блакитні) можуть трохи посвітлішати від впливом ультрафіолету – але навіть дуже розведене вино не перестає бути чарівним топазом.

На фото: сережки "Барселонські етюди 2" з топазом Лондон - чекають на літні прогулянки!

Не зовсім правдивий факт й про любов опалів до вологи. Якщо її буде занадто (наприклад, якщо потримати опал у воді), мембрани всередині зруйнуються й камінчик може втратити опалесценцію. Шкодять опалам й різкі перепади температури, а також спирт. Так що ставитися до цього тендітного красеня треба обережно.

А бурштин посміхається й підморгує золотавим оком: якщо він нормальної якості, то нічого з ним від відкритого повітря не станеться! Згадайте тисячолітніх комах в бурштині – і переконаєтесь самі.

На фото: ексклюзивна каблучка "Подорожі у часі", фото з архівів

Як справедливо зазначило багато орінговців, бірюза теж постраждала від чиєїсь занадто бурної фантазії. Цей романтичний блакитний камінчик вчора випробував на собі улюблений прийом недоброчесних новинарів: заховати брехню у купі правдивих фактів.

Бірюзу справді підробляли з давніх-давен, поступово вдосконалюючи таланти. Та й красива, хоча моторошна легенда про її виникнення на світі існує – хоча я, досліджуючи магічні властивості каменю, на неї б не орієнтувалася. А ось історія про начебто вичерпані родовища бірюзи вигадана. В Ірані, Єгипті, Середній Азії та в інших місцях світу, де бірюзу досі активно видобувають, сильно здивувалися б, почувши, що її начебто треба шукати виключно в антикварних магазинах 

На фото: ексклюзивні сережки з природньою бірюзою з США, Арізона, фото з архівів

Тепер розберемося з рубінами та сапфірами і з'ясуємо, що цей пункт – чиста правда. Їх дійсно утворює один мінерал – оксид алюмінію – з хімічною формулою AL2O3, під назвою корунд. Він буває різноманітних кольорів: синього, зеленого, червоного та рожевого, померанчевого і жовтого. Отож, як ви вже здогадалися, й сапфіри, й рубіни мають однакову хімічну формулу, структуру і властивості мінералу корунду, а єдине, чим вони відрізняються – домішками, які забарвлюють їх у різні кольори. Правдивий й факт про алмази: ніякої омани від дорогоцінних камінчиків 

Як показали коментарі, основним кандидатом у хибні версії був мурашиний гранат. Але… природа іноді створює й більш химерні речі, тож якраз цей факт – правдивий. Щоправда, мурашки викидають назовні не тільки гранати, а й інші камінчики, але гранати все-таки лідують (мабуть, комахам подобається червоний). І так, ці камені дійсно цінуються колекціонерами й виглядають не менш чарівно, ніж гранати, видобуті традиційним методом.

Ось такий він, світ каменів, що вражає й без усіляких вигадок! Відкрили для себе щось нове? 

Ольга Орінго