Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Починаємо збирати мозаїку

Як приходять теми тижня? А от як хочуть, так і приходять. Зазвичай ми ретельно уникаємо тем для обговорення, які мають потенціал до розпалювання та підгоряння, бо шкода витрачати час потім на охолодження ситуації. Але інколи такі теми тільки здалеку виглядають небезпечними; варто підійти ближче, як очі широко розплющуються і за потенційно-загрозливою монолітністю відкриваються безліч захопливих стежок для пошуку власної думки.

Побачила на каналі Тетяни Микитенко (Ragulivna) замальовку про спілкування Івана Дорна з казахськими блогерами: 

Ті подарували Дорну «Книгу слів» Абая Кунанбаєва та «Кочевників» Ільяса Есенберліна про п’ятсот років казахського ханства. До речі, в Харкові є пам’ятник Абаю (Сквер Мислителів, неподалік від Орінго).

Розповідали вони йому про пошуки казахською молоддю власної ідентичності у період постколонізації, про те, що ці книжки значать для нації та як допомогли їм знайти у собі казаха. А потім підступно спитали Дорна, яка книга з його точки зору зможе пояснити їм, хто такі українці та що саме робить українця українцем.

Тут можна б було розгорнути почуття гумору і досхочу постібатися над Іваном, який не був переконливим у своїх відповідях: пригадав тільки «Заповіт» Шевченка, «Тараса Бульбу» Гоголя, «Чорну раду» Куліша та заплутано пояснив, чому саме ці твори він згадав, але… 

Але під час перегляду чесно замислилася над тим, що б саме я відповіла на таке питання, от прямо в лоб, без підготовки та часу на роздуми. Не просто згадати книжки, а й пояснити, чому вони мені допомогли віднайти в собі українку. І мені стало не смішно, бо зрозуміла: питання це широке, глибоке та складне. Як пояснити людині з іншої культури цей заплутаний шлях? Як останні роки шукала в собі те, що там завжди було, але не мало чіткої форми та наочного підтвердження... 

Книжки я пригадала, звісно, але потім за книжками полинула музика, завирували смаки страв, замерехтіли картини, зросли будівлі, а там і до ювелірних прикрас було зовсім поруч. Тому ми вирішили, що тиждень культури буде доречний, як ніколи. 

Поставили в розклад цей тиждень і тема почала мене просто переслідувати: навкруги виникали нові цікаві дослідження, люди підкидали чудові ознаки української ідентичності. Ба більше, на обговоренні сумнозвісних ініціатив по знищенню ювелірної галузі з Мінфіном та податковим комітетом (стислий переказ вражень є тут) у своєму виступі казала не про економіку, не наводила розрахунки, я акцентувала увагу на важливості ювелірного мистецтва для української культури. 

37f792681733c723f63942d073eff850.md.jpg

І поки мені ще треба декілька днів побути на громадській сцені, пропоную вам поставити себе на місце Дорна та знайти книги, які ми б могли подарувати людині з іншої країни для пошуку ключів до щирої українською душі. 
 

Отже, тиждень розпочався і ми спробуємо бути цікавими та корисними для вас.
З любов’ю, Олена Маслова любовь

HANNA
Пнд, 05/08/2024 - 21:11

До вищезгаданих сучасних Матіос, Забужко, Андрухович, додам Тараса Прохаська "Лексикон таємних знань" і Жадана.
olenabuglova
Пнд, 05/08/2024 - 22:24

Василь Шкляр, "Чорний ворон", "Маруся", "Троща". Марія Матіос, "Солодка Даруся". Ліна Костенко, "Маруся Чурай". Сергій Жадан, "Ворошиловград".
Nifli
Пнд, 05/08/2024 - 22:53

Обожнюю Жадана, але мені здається, іноземцю буде досить складно його зрозуміти... Він надто особистий і надто "камерний". Боюся, що неукраїнець його, скоріш за все, не зрозумміє... Ось, Сковорода, можливо, максимально комлполітичний, на мій погляд, водночас транслює суто українську мудрість і одже є в якомусь сенсі "лакмусом" українського менталітету (не люблю це поняття, адже останнім часом слово "менталітет" стає здебільшого об'єктом популістських стверджень та спекуляцій). Але Григорій Савич - дійсно справжнє й непідробне свідчення українськості. Так би мовити "нетто в абсолюті"))
ВикторияВ
Втр, 06/08/2024 - 13:32

Кайдашеву сім'ю ще не згадували? Таке різномаїття характерів! З сучасних - Живі Михеда. Зв'язок творчості письменників та подій у суспільстві, моменти автобіографії поколінь скрізь буремні роки.
shursh
Втр, 06/08/2024 - 16:32

Забужко і Матіос вже згадували, ще б додала "Забудь-річку" Капранових
atraversiamo
Ср, 07/08/2024 - 22:49

«Маруся Чурай» Ліни Костенко і «Тигролови» Івана Багряного
Cleona
Вс, 11/08/2024 - 11:26

Я довго шукала серед сучасних авторів книгу про себе, свої відчуття і почуття. І нарешті така книга знайшлася. І прийшла вона з кіл Орінго, з Таємної кімнати. Написана Анастасією Левковою "За Перекопом є земля" проклала тверді колії в моїй голові і відкрила не тільки Крим, але і всю Україну як вона є - серед штормів геополітики, болотної тини сімейних історій, виборів, мовного сумʼяття і нерозуміння ані своєї сили, ані своєї слабкості. Книга - ковток повітря, джерельна вода. Дає відповіді на питання, яким роками не було відповіді, хапає за серце і не відпускає. У книги є потенціал стати знаною в світі, бо коло питань не суто національне, а універсальне для людства, тому і може відозватися багатьом.
warbler1233
Вс, 11/08/2024 - 16:23

"Кобзар" Тараса Григоровича Шевченко- це те, що перше приходить на думку. Ця книга багато говорить про те, як складалась доля України та українців протягом багатьох років. Ну і для підвищення настрою- «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка