Не знаю як у вас, друзі, а в мене коли трапляються нав’язливі ідеї, то всьо — хоч святих з хати винось, нема спокою нікому, допоки не зроблю або передумаю. Принаймні так постійно було раніше, до 2020 року. Ідеї після безлічі обговорень трансформувалися в проекти, які спочатку видавалися нереалістичними, потім – складними, аж поки не відбувалися, щоб залишитися черговою подією в великому архіві Орінго. 

П’ятий рік я знаходжуся у трохи іншому вимірі: ідей не стає менше, навпаки — вони генеруються як навіжені, не встигаю занотовувати. Проте можливості мої творити наразі настільки обмежені, що вираз про корову, яка буцкалася б, тільки бог рогів не дає — це чітко про постійне відчуття невідповідності бажаного й дійсного. 

Дар генерувати ідеї дійсно важливий для будь-якої творчої галузі, але цей дар потребує надійного підґрунтя зі стабільно працюючого виробництва та постійної команди, надійних фінансових потоків та вільного часу. Також бажано творцю бути у рівному доброму гуморі, щоб творити речі, від яких людям ставатиме відчутно краще, а не сумніше. 

Що з цього реально під час війни? 

Майже нічого навіть по пунктам окремо, а так щоб одночасно — взагалі фантастика. Тим не менш, якось поки вдається не лише продовжувати робити для вас прикраси з ретельно підібраного каталогу, де залишили приблизно третину моделей, а й створювати нові моделі.

Попри усі обмеження, про які відверто розповідатиму тільки після війни, в Орінго продовжують з’являтися нові моделі прикрас! 

Не дуже люблю цифри, коли це стосується творчості, але без цих даних неможливо продовжити розповідь. 

У 2021 році наш дуже маленький ювелірний дім створив 180 (!!!) оригінальних моделей. І в цьому немає нічого дивного, такі дані були й раніше: 180-230 моделей на рік ми робили з 2015 року постійно, тому й так складно було обмежувати каталог, який весь час намагався розростися й вийти з-під контролю. Усе зароблене вкладалося у підтримку творчості та створення нового. Не найкращий бізнес-план, звісно. Та він єдиний, при якому Орінго залишається собою — цікавим і позачасовим місцем срібних казок. Цікавий не тільки для відвідувачів, а й для мене і команди. 

Виробництво, де створюються ювелірні прикраси — найдивовижніший інструмент для творчості. Неймовірно складний та дороговартісний, вимогливий до якості матеріалів, робіт та думок, але ідеальний інструмент, щоб зафіксувати у дорогоцінному металі ваші й мої почуття, емоції, мрії та надії.

  Отже, у 2021 році створили 180 моделей, з яких 21 – з конкурсу «Срібна мрія» і по 14 – з «Екслібрису» та з двох конкурсів по малюванню слайдів.

Зі 180 прикрас 49 було зроблено у прямій співтворчості з вами, тобто трохи менше третини. Люблю це фантастичне поєднання творчих енергій, коли розкриваються нові виміри, коли Орінго підштовхується уперед і ми вимушені вигадувати рішення для складних задач, шукати камені та варіанти обробки...

Це ніби постійне добровільне випробування, яку планку вдасться взяти цього разу. 

  У 2022 році вийшло зробити 86 моделей (з них до 24.02 – 27). І знову «Срібна мрія» лідує – 15 прикрас, «Екслібрис» був закарбований у 8 прикрасах і ще разом зробили 5 слайдів (до речі, шукаю наразі спосіб повернути цю чарівну колекцію срібних спогадів до каталогу). В пропорцію співтворчості ми тоді більш-менш вклалися, але то було вже більше третини і це далося взнаки. 

 2023 рік був відчутно складнішим у роботі, інерція й гаряча пара скінчилися. Але все одно вийшло створити 56 нових моделей, з яких срібномрійних — 11 і книжкових — 6.

Про 2024 рік розповідати ще зарано, наразі відбувається багато бурхливих процесів, порахуємо згодом. 

Чітку долю в дві третини власної уяви тримаю не просто так. Ця нерівна рівність — запорука мого творчого виживання, як людини, яка нічого більше по життю й не вміє — тільки оживляти у сріблі свої фантазії і фантазії мрійників, які знаходять наші круги, а ще розповідати про значення ювелірного мистецтва усім, хто хоче це слухати. Щоб тримати й далі творчий простір для усіх бажаючих, потрібно спочатку створити його для себе.  

Тому як би не засмучувала стислість рамок конкурсів та рідкість сесій в «Екслібрисі», у своє виправдання скажу — це тимчасова запорука виживання кругів в цілому. Вогник співтворчості все одно зберігається й чекає на мирні часи. 

Цього року прем’єра прикрас зі «Срібної мрії» запланована до дня народження Орінго, ще повинна бути магія з «Екслібрису».  А за сім тижнів, які залишилися до нашого чергового свята, хочу нарешті добудувати срібні телепорти.  

Часу обмаль… Залишилося показати всього шість міст з двадцяти п’яти, і хоча вони ще не усі відбудовані, але вже усі намальовані. 

Щиро вважаю цю колекцію дивом, бо не я її рухаю, а вона мене: якщо чітко з самого початку були зазначені кордони, то зупинитися вдасться, коли побудую срібний телепорт для кожного регіону.

Якщо вам буде цікаво, можу розповісти про нові висновки зі срібнобудівництва. А як ні — то згодом все одно розповім, коли колекція збереться.

Будуть питання про творчість або про цифри —  пишіть в коментарях. 

Спокійного тижня, друзі, наскільки це реально в наших умовах. 

О.М.