Є таке гарне слово «гурт», багатогранне воно й багато в нього значень… Якщо не розглядати зоологічні та архітектурні моменти, то найбільш уживане воно в описі життя громади. В залежності від контексту воно може описувати спільноту людей, що з’єднані однією метою, або людей, які просто знаходяться поруч, як протилежність одинакам.

От нібито майже те ж саме, просто поруч чи поруч з якоюсь метою, а яка ж різниця на виході! 

Гуртом чи у гурті — це робити щось разом, спільно з іншими людьми, не ізолюючись від спільноти. Майже усі наші прислів’я нагадують про необхідність гуртуватися, поєднувати зусилля для великих та складних справ, а також приємних справ: «Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться», «В гурті робити — як із гори бігти», «Гуртом можна і море загатити», «Гуртом і каша краще їсться» і навіть «В гурті і комар сила» (це ж чіткий натяк на бойових наших комариків!)  

Усі українські прислів’я та приказки про згуртованість мені близькі і зрозумілі, окрім однієї, найбільш вживаної «Гуртом і батька легше бити». Отакої… щоразу вона стає в голові поперек течії думок і чомусь викликає роздратування. Дуже люблю свого тата і навіть не уявляю той гурт, який я не розкидаю в різні боки за його спокій та безпеку. У самому дурному сні мені не бачиться таке, щоб хтось у традиційній українській сім’ї міг задумати підняти руку на батька, та ще й цим вихвалятися, тому й це нетипове прислів’я хочеться кудись прибрати подалі з лексикону чи хоча б якось його пояснити собі. 

Шукала пояснення довго та прискіпливо, але десь не там, мабуть. Саме миролюбне роз’яснення виглядало цікаво, хоча й притягнуто за вуха, бо побудоване на грі слів. Є ще одне значення слова гурт — ребро монети з особливою насічкою (походить від нім. Gurt — «ремінь»). Це не лише оздоблення монети, а й стародавній захист від фальшивомонетників. Спочатку малюнок на край вручну наносили ті ж майстри, що й карбували монети, а наприкінці XVII століття процес став загальнодержавним і механізованим. 

У мережі блукає така дивовижна версія тлумачення прислів’я про нещасного батька: «Монети, які мали нерівні краї, часто підробляли, і їх почали карбувати ідеально круглими за допомогою спеціального обладнання (гурта). Майстрів, які трудилися над цим, називали гуртовиками, а цехи з виготовлення — гуртами. Батьком називали царя — в той час Петра І. Саме його портрет карбували на монетах. Тобто ця фраза про гроші».

Так, припустимо, що саме так усе й було… Хоча ні —  з огляду на особистість того «історика», хто таку версію в мережу запустив, давайте спробуємо перевірити факти на загальноісторичну можливість співпадіння.

Засновником традиції суцільного «гуртування» вважають самого Ісаака Ньютона! Ми розповідали про це раніше у цікавій статті «Неприкосновенное золото или настоящий английский детектив». Так, гуртувальні верстати дійсно широко були запроваджені відомим Ньютоном, але придумав верстат не він, а значно менш відомий винахідник з Франції П'єр Блонді (Pierre Blondeau), Ньютон лише почав їх широко застосовувати.  

До речі, чомусь зараз замислилася: а що зі зроблено та винайденого нібито геніальним Ілоном Маском насправді є його розробкою? Публічним людям з давніх давен зазвичай приписують набагато більше, ніж вони робили, а багато простих винахідників безвісті зникають в глибокому історичному океані… 

Дійсно, на початку XVIII століття цар перейняв європейську технологію виготовлення грошей з обробкою ребра монети гуртувальним верстатом. Проте на цьому можливість збігу вичерпана, бо професії «гуртувальник» не існувало, карбування та биття — дуже різні поняття і чомусь маю сумнів, що сусіднього царя робітники ласкаво кликали Батьком. 

Отже, я зайшла у глухий кут, і як би мені не подобалася «виробничо-грошова» версія розшифровки прислів’я, бачу в ній лише горезвісну сову, натягнуту на глобус.  

І що робити? Може спробуємо разом розкодувати це прислів’я, щоб воно мене не переслідувало? 

Пропоную не шукати історичне підґрунтя, а вигадати своє креативне пояснення. За саму вдалу версію буде від мене чудовий подаруночок.

О.М.