Яка може бути перша асоціація на “традиційний український квітковий орнамент”? Петриківський розпис, правда ж? І по праву. Але не Петриківкою єдиною – це точно. Адже кожна квітка в традиційному українському орнаменті – це часто не тільки елемент декору або візерунку на одягу...

Більшість рослин у розпису мали своє значення, своєрідне “зашифроване послання”. Наприклад, квітучий мак традиційно майже не використовували у орнаментах та візерунках для вишивки, не вплітали у вінки. Бо ці квіти асоціювалися зі смертю та загиблими воїнами. Не дарма червоний мак – це сучасний символ жалоби за загиблими у Другій світовій війні. А от “коробочки” маку цілком могли використовуватися у візерунку, оскільки це давній символ жіночої плодючості. 

Вишивка хрестиком – коробочки маку

Це справді живий літопис душі народу, що розквітає барвистими пелюстками на тканинах, кераміці, писанках та архітектурних деталях. Кожна лінія, кожен завиток несе в собі глибоку емоційну та культурну розповідь про красу, любов і зв'язок з природою. Як тут не згадати фантастичні квіти Катерини Білокур, що схожі одночасно на складний орнамент та візерунок для вишивки?

Квіти за тином/Катерина Білокур

Найвідоміший і найяскравіший представник українського флористичного мистецтва – Петриківський розпис. Його унікальність полягає в неймовірній свободі форм, де квіти ніби танцюють на поверхні, створюючи неповторні композиції. Його характерні риси включають: вільне, майже імпровізаційне компонування елементів та яскраві, соковиті кольори. Також Петриківку можна відразу впізнати по великій кількості соняшників, чорнобривців, калини та інших рослин, що мають глибоке символічне значення.

Петриківський розпис

Поза межами Петриківки існує багатий світ регіональних орнаментальних традицій. Це і буковинська вишивка з її делікатними, майже мереживними квітковими композиціями. 

В давнину буковинські вишиті сорочки ще називали “ляпанками”, завдяки великій кількості пишних, “лапатих” квітів. Троянди, півонії, іриси – вишиті гладдю на домотканому полотні, вони ниби втілюють собою неповторну барвистість “Букової землі”.

Звичайно, варто згадати традиційні полтавські рушники з геометризованими рослинними мотивами. Здебільшого вони виконуються червоним та білим кольором, трапляється чорний, рідше інші кольори. Червоний колір – це колір радості, гідності, лідерства. Білий колір – абсолютної свободи, початку, чистоти; чорний колір – позиція протесту проти своєї долі.

Полтавський весільний рушник

А ще – гуцульські розписи на кераміці, де квіти перетворюються на складні абстрактні форми. В першу чергу це Косівська мальована кераміка, яка внесена у репрезентативний список ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства. Майстри під час створення орнаменту використовують лише три кольори: зелений, жовтий, коричнево-червоний і зрідка додають сині вкраплення. Білий або кремовий колір фону є виключно поверхнею для орнаменту. 

 Гуцульська груба, обкладена кахлями 1874 р. Музей Івана Франка в селі Криворівня Івано-Франківської області

І не тільки у вишивці, а і у настінних розписах, візерунках на посуді квітка в українському орнаменті – це обов’язково закодоване послання, глибокий символ.

Наприклад, калина – це символ дівочої краси, чистоти та вірності. Часто також символізує жіночність і материнство.

Візерунок для вишивки з калиною

Соняшник – не тільки давнє уособлення сонця, а і символ добробуту та життєвої сили. 

Традиційна бойківська писанка

Мак – це знак пам'яті, трансформації та зв'язку між земним і духовним світами.

Маки/Марія Сіянко

Троянда – це флористичне втілення кохання, пристрасті та глибоких емоційних переживань.

Український квітковий орнамент – це не просто декоративне мистецтво. Це живий організм культурної пам'яті, де кожна квітка розповідає історію, кожен колір несе емоцію, а кожна лінія – послання предків. Справжня візуальна поезія, що розквітає на тканинах, кераміці та в серцях людей.

Наталія Крюковська для Орінго