Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Складаємо мрії разом...

Зазвичай після закінчення втілення ескізів у сріблі я вдивляюся в нові прикраси, подумки поєдную їх і читаю по ним, як по особливим знакам, передбачення на майбутнє. Давайте ж разом подивимося, що напророчать нам прикраси з десятого сезону конкурсу «Срібна мрія».

 

4b4acb38216043a6ed61a4d84473d589.md.jpg

 

Патріотичну частину колекції (підвіси зліва на загальному портреті) я залишаю Талі, бо вона суттєво причетна до того, що ми зараз бачимо. А ми з вами крокуємо ближче до центру, де щось так цікаво поєднується разом… 

 

*****

Загальну театральність світу підозрювали ще тоді, коли театр у більш-менш зрозумілому вигляді з’явився у людській свідомості, а Шекспір тільки відкарбував у дзвінкому металі істину, що весь світ — театр, а люди в ньому — актори. 

 

17ccea2c1e07680e46ae8bd72c2d163e.md.jpg

 

Так, ми усі продовжуємо бути акторами, хоча більшість і мимоволі. Підмостки повсякденності просто не дають інших сценаріїв: живі зранку прокидаються і, ледве протерши очі, крокують до своїх гримерок, де вже заздалегідь розкладене усе потрібне для ролі. 

Хтось одягне величні королівські шати і вийде на білий світ вершити долі. 

Хтось перекине рушник через руку і, прочистивши горло, в тисячний раз промовить «Кушать подано».

Хтось заплете навкруги литок стрічки пуантів та випурхне назовні чиєюсь казковою мрією, не маючи знову жодного слова.

А хтось, звично всівшись у крісло, швидкими рухами приєднає до себе безліч ниточок і терпляче чекатиме свого ляльковода, не рухаючись з місця. 

І навіть не замислюючись особливо, ми розуміємо ролі оточуючих, здогадуючись про сутність та повороти сценарію по їх грі. Демонічний герой-коханець чи підстаркувата драма-квін зчитаються легше,  ніж нібито друг з каменем за пазухою або тихоня-супергерой, який посміхаючись тримає тони каменів, що котяться з гори, на своїх плечах, щоб люди могли вільно пересуватися повз нього і милуватися краєвидами. 

Лише деякі люди мають силу й волю, щоб читати й виправляти сценарії власного життя, сперечатися з долею за те, як саме грати відведену роль, а то й відмовлятися від неї, бо у іншому театрі є більш вдала пропозиція — та роль, в якій можна розкрити усі природні властивості особистості. А потім ці люди самостійно вирішують, скільки разів виходити на уклін до глядачів, якщо взагалі хочеться виходити…

 

9bf5574321c997aa5f436d521a271540.md.jpg

 

Отже, перше передбачення виглядає так: після неймовірних випробувань і катаклізмів для живих відкриється таємничий зал бібліотеки повністю нових сценаріїв. 

І Шут може виявитися геніальним гідом-філософом, що зможе і сам побачити нові місця, і замовникам екскурсій розповісти історію звичайних міста, вулиці, людини так, що більше ніхто не зважуватиме вагу життя на терезах значущості. А П’єро облишить сум, розпустить по плечам біляві коси, переодягнеться в балетну пачку і …створить танцювальну школу для сонячних діточок. 

Хто ви, і яка ваша роль у майбутньому — тепер обираєте ви. А якщо у залі немає потрібного сценарію, то ось вам зручний кабінет з теплим каміном — напишіть його самі. 

 

*****

Але й не обов’язково сприймати це передбачення, як щось особисте, бо кажуть його зі сцени Шут, П’єро та їх подружка Нармін, яка танцює з віялами. Будуть ще інші передбачення, більш серйозні й майже без театральщини. От погляньте, наприклад, на цей дивний тандем — зустрілися Білий Лис та Фауна Марса. 

Здавалося б, що спільного у таких різних істот? Білий Лис живе у казково-фентезійній оболонці Землі й являє свою особу тим, кому сам забажає. А те, що спіймали ми його тут в тенета срібної каблучки, ні до чого цього легендарного красеня не зобов’язує. А в яких умовах існують лівий і правий марсіанські прибульці та як їх знайти — взагалі загадка з безліччю зірочок. 

 

f9e20172b3bfac5550d6c7efd76ba064.md.jpg

 

Проте вони зустрілися в десятому сезоні СМ й дуже добре потоваришували, бо хоча таємниці, які ховаються у безлічі вигинів і складочок особистості, роблять їх різними, усі вони, як і різність місць народження, походження, призначення, кількість лап-хвостів або очей та щупальців не мають жодного значення, коли персонажі нашої історії однаково прагнуть чесності, досконалості та відкритості з усіх боків. 

Спільна мета створює нові можливості. Народжені в стародавньому Китаї, на Марсі чи у традиційному пологовому будинку, великі й маленькі, істоти і сутності, ми раптом зустрілися в одній точці всесвіту, визирнули на мить з небуття, тож можемо разом робити світ кращим, добрішим і красивішим. Не тому, що якісь сили зобов’язують так робити, а тому що покращувати світ — розкіш, привілей і неймовірне задоволення, а можливо —  сенс життя. 

Навіть банальні справи, на кшталт пофарбувати паркан чи виростити квіточку на підвіконні, в масштабі країни можуть створити диво. А якщо ми почнемо малювати та співати пісні, то навіть з Марсу нами замилуються дивні представники місцевої фауни й самотній Маск у скафандрі (а самотній він, бо на Землі гарно й не треба нікуди з планети тікати). 

І до речі, це вже друге срібномрійне пророцтво. улыбка

 

*****

Далі ми бачимо композицію з двох підвісів та двох пар сережок. Коли я попрохала сфотографувати їх, то мала думку розповісти про потужну етнічну ноту цьогорічної мрії, яка лунала майже у двох третинах надісланих ескізів. Я обожнюю обирати ескізи на цю тему, бо вдалі етнічні прикраси для нас усіх — як частини коду: можна не бачити й не розуміти, як код працює, але щось в душі обов’язково відгукнеться. Та й взагалі люблю робити осучаснену етнику, яка буде випромінювати чистий код нашої національної ідентичності щодня, а не чекатиме вічність у скрині господині слушної нагоди і особливого одягу. 

 

34b6168620319304a4967d2b5e930992.md.jpg

 

Проте зараз акцентую увагу на ще одній спільній рисі: вони усі про тяжіння угору. 

Пружній паросток на підвісі «Паросток надії» переборює складні обставини, пробивається скрізь сірий бетон і тягнеться до неба. 

У сережках «Жіноча сила» я бачу двох незламних жінок, які зможуть вистояти і захистити родини, відженуть страхи і радісно привітають добрі новини.

Сережки «Голоси незабутніх предків» не тільки оздоблені орнаментами з гір, а ще й нагадують про вічну підтримку рідної землі та про голоси, якими говорить наше коріння. 

Підвіс «Зійшло українське Сонце» з деревами, колоссям, хвилями-ланами і символічним сонцем поєднує в собі сторінки нашої історії, сучасну мить і прагнення дістатися вгору, до перемоги.

Наразі такі часи, що треба рівно тримати спину, тягнутися головою до зірок і при кожній можливості скидати руки догори. Нехай почує нас бог, нехай бачать люди! Руки вгору — це не про здаємося, руки вгору — це про бути вище, сильніше й рости над собою. І ще потягування до неба дає здорову спину і гарну поставу, бо то нехай раби гнуться, а ми люди горді, красиві та вільні. 

Отаке третє срібномрійне передбачення з’явилося…

 

*****

Могла б і продовжувати, бо до душі мені спілкуватися, і думки в тиші плинуть вільно. Але незабаром засне мій ноутбук, коли з’явиться електрика — нікому не відомо, тому про наступне передбачення, яке зашифровано у цьому тріо, пропоную розповісти вам, друзі. Напишіть один абзац в комантарі про те, що відчули та побачили.  

 

2db24ab12a962a3628f23e86590bc462.md.jpg

 

І наступного тижня я оберу те передбачення, яке мене торкне за душу, зроблю подарунок, а також розповім про своє відчуття від поєднання цих прикрас. 

 

О.М. любовь

Lina2018
Чт, 17/11/2022 - 18:53

Я хочу присвятити ці рядки нашій спільній срібній мрії, а також прикрасам, які найбільше відгукнулися у серці. * * * Коли затихне шум війни, І землю оповиє тиша, Зніму розбиті "талани" І піду по траві босоніж. Туди, де у прозору воду Вглядаються сумні зірки, Де зберігають луки цноту, І чути предків голоси. У затінку присяду втомлений. До мене вийде білий лис. З тобою разом, брате названий, Ми мандрували тут колись. Здолавши злу нечисту силу, Перун керує небосхилом. Ходи, я від дощу укрию Надійним янгольським крилом.
Cleona
Сб, 19/11/2022 - 01:57

Які чудові поезії просяться до срібних мрій. І природа, і предки, і янголи -всі нам допоможуть дочекатися тиші... І білий лис :)
inega
Сб, 19/11/2022 - 21:57

Ранкові квіти пробиваються на зустріч сонцю, теплу та вітру не дивлячись ні на що. Тому що їхня сила життя непохитна і сильна. Розкриваються ніжні бутони, дихаючи свободою, та прикрашають країну своїми яскравими та ніжними фарбами в полях, садибних ділянках та галявинах. Найдорожчі серцю моменти залишаються файлами на флешці у вигляді фото, документів, відео. Час вносить свої корективи – і товсті паперові альбоми з фотографіями та коробки з кінострічками трансформуються в електронний формат на флешку, яка легко розміщується у сумочці, не займаючи багато місця, та мандрує разом із сім'єю до різних міст та країн (виходить такий собі сімейний електронний архів). А вдома флешка зберігається в дерев'яній скриньці, що дісталася у спадок від бабусі, біля ноута на столі, щоб тихими вечорами чи просто під настрій зібравшись усією родиною з собакою та котами дивитися та насолоджуватися, згадувати та радіти, обіймати один одного та цінувати кожну мить життя. Серед фото та відео моменти подорожей до Одеси, прогулянки її вуличками, бульварами, двориками, музеями, театрами, посмішки, історія міста та звичайно ж пляжі на Чорному морі. Як же ми скучили за цим... Для мене обручки «Ранкові квіти», «Одеса. Оперний» та підвіс «Memоry» - прикраси Перемоги, що відображають у собі величезне бажання жити в Мирі, Любити, Подорожувати Рідною та Вільною Країною, здійснювати в життя свої мрії. Так і буде!
warbler1233
Вс, 20/11/2022 - 16:31

Я бачу таке. Незабаром війна залишиться лише в пам'яті, а сонце зійде, осяявши мирне небо і вулиці нескорених міст, які будуть відбудовані та з кожним днем ставатимуть лише довершеніше та ошатніше, неначе весняна квітка, що нарешті прокинулась після зимових морозів.