Птахам немає спокою ні вранці, ні вночі, бо немає тиші та миру над українською землею. Але наші неймовірні птахи намагаються жити далі, як і наші неймовірні люди. Один з найтепліших спогадів цього року — щемливий спів соловейка усього через годину після обстрілу…

І хоча я пояснювала собі, що то не мужність і незламність, а звичайнісінькі природні інстинкти, серце обдурити неможливо: соловейко співав не лише своїй майбутній подрузі, а й усім людям, що в суцільній темряві режиму світломаскування відчинили вікна і впустили в душу голос рідного птаха. 

З давніх давен люди вдивлялися в птахів та розповідали про них казки та дивні історії. В міфології різних народів птахам віддавали шану, як творцям всесвіту. Істоти, що були задовго до існування неба й землі, чи ті, що з’єднують стихії. Були й такі, з чийого яйця народжувався цілий світ, і ті птахи, що утримували в собі таємницю смерті мерзенного створіння…

Українські птахи особливо здатні до чудес, бо в нашій культурі до крилатих створінь завжди ставилися з великою повагою. Тому й є в нас таємна пташина армія рятівників. Птахи-вісники принесуть важливу новину від близької людини. Птахи-чарівники покажуть стежку скрізь хащі до джерел з мертвою та живою водою. А птахи-втішники з’являться тоді, коли вже нема сили терпіти тугу. Вони заспівають свою чарівну пісню так, що збентежене зло розтисне пазурі і випустить з них стиснуте серце. І цієї миті перепочинку нам вистачить, щоб набрати повні груди повітря і битися далі за життя. 

Колись на безхмарному небі мрій Орінго зійшла яскрава зірочка каблучки «Твоїм птахам». Це був позаплановий сезон «Срібної мрії», присвячений виключно каменям Swarovski,  і Олена Калюжна, незмінно казкова наша фотохудожниця (ох, досі не вважаю вдалим фемінітив "фотографиня") подарувала нам усім образ чарівної каблучки. 

В цих птахів одразу закохалися, і для багатьох вони стали улюбленими. Обтічна форма каблучки нагадує пташине яйце, контури птахів на квітучих гілках немов намальовані контурним світлом на височині неба, а овальний камінь виглядає, як той секрет, що вони охороняють. Кільце наповнене енергією добра і благополучним спокоєм, але при цьому здається, що чари затишку можна легко втратити, якщо злякати срібних птахів різким жестом або навіть необережним словом…

Потім ми створювали цю каблучку не лише з австрійськими каменями, і її швидко замовляли у будь-якому вигляді з розділу «У наявності». Нічого вона не прохала до себе, легко поєднувалася з усіма іншими прикрасами і продовжувала демонструвати суцільну приязнь та легку вдачу. 

Але минулого року мене в Інстаграмі декілька разів спитали про такий опуклий медальйон, як каблучка. І навіть просили переробити каблучку на такий же милий роз’ємний підвіс. Я дуже уважно ставлюся до збігу народних думок, тому ми почали з Сергієм Дорошенко оживляти підвіс. Проте чомусь птахи відмовлялися жити у підвісі і прикраса уперто відмовлялася з’являтися у матеріальному світі. Так би воно й було, та цієї осені я весь час спостерігала безліч пташок на гілках свого саду. Вони прилітали постійно, вели себе чемно і були такі графічно-гарні, що медальйон мимоволі виплив з забуття.

Ще трохи ми помучилися з моделлю, та результат, на мій погляд, вийшов вартий усіх страждань.

Чарівна сфера медальйону з різьбленими малюнками з усіх боків не полишить байдужими тих, хто любить срібні прикраси з таємницями. Над буденністю життя, над звичайними казками і надзвичайними станами м’яким блиском сходить повний срібний Місяць. І співають на квітучих гілках сильні українські птахи, щоб відігнати зло з нашої землі та потішити нас, таких звичайних і казкових українських людей.

...твоїм птахам, що бачили біду, 

буває важко заспівати вголос, 

пробити звуком ночі покрови

над згарищем лісів

і хат з порожніми очима. 

та нестерпима легкість крил 

завжди поборе зло повзуче, 

тому й лунає спів птахів твоїх

про плинність часу, сонця схід

і перемоги неминучість...

О.М.