Ностальгія за Кримом знайома усім нам: цей невимовний сум за улюбленими містами й маршрутами, якими зараз не пройти... Хтось пам'ятає повний Місяць на березі моря, хтось - довгі сходи до води й темні кіпариси; ці спогади тішать й ятрять одночасно.
У дописі "Кримська магія спогадів", з якого розпочався минулий тиждень, було запропоновано поділитися: яким виглядає Крим для орінговців, що саме гукає з того берегу. Дякуємо, що відкликнулися і поділилися!
Завдяки коментарям вдалося помилуватися заходом сонця над морем, побачити дельфінів, вдивитися в прозору-прозору воду, посмакувати інжиром та мідіями, вдихнути аромат різнотрав'я в Нікітському ботанічному саду, зачаруватися від краси безкраїх степу та гір, яких ласкаво торкаються хвилі й спробувати перелічити зорі. І хай не все вдасться відтворити таким, як було, і нашу рідну землю після повернення з рук окупантів доведеться довгий час реанімувати, цих спогадів в нас ніхто не відніме.
А тепер запитаємо в долі, чиї камінчики пам'яті втіляться в сріблі просто зараз...
Олена Володимирівна (aslvle):
Коли мова заходить за Крим, мене треба вчасно зупинити :))) Мої камінці там всюди. Та в першу чергу - в улюбленому Сімферополі, де пройшли дошкільні роки, а потім довгоочікувані літні канікули, часто - весняні, осінні, зимні. З дитинства улюблена книжка - «Легенди Криму». Так і повелося: як на душі ставало скрутно - спасінням був Крим. Будь-якої пори року. Аромати моря та степу, стародавні Херсонес, Пантикапей, Неаполь Скіфський, Євпаторія, ажурні візерунки Хан-Сараю, таємничі печерні міста, куести та яйли, захоплюючі краєвиди з Бесідки Вітрів та зоряне небо з телескопів Научного, місця сили на Кара-Дагу і в Новому Світі, печери і кріпосні вежі, палаці та парки Південного Берегу, громада Чатир-Дагу, незабутні ландшафти Коктебелю, Меганому та Гурзуфа, травневий карнавал ірисів та листопадовий бал хризантем в НІкітскому саду, караїмські пиріжки, чебуреки та найсмачніші сімферопольські тістечка… Гірко спостерігати, як ці незабутні місця спотворюються, прилаштовуються для імперських потреб сусіда-агресора «у рідній гавані». Була в Криму вже після анексії у 2014 та 2017, тому що було до кого приїздити, бачила на власні очі. Після лютого 2022 відпала вкрай ватна частина родичів. Про все це можна б було написати не есе, а книгу, якби був час та… не було так боляче. Сімферополь у снах. Крим у мріях та надіях. Слідкую за ним здаля…Наш найпрекрасніший, різнобарвний, магічний, сакральний, український та кримськотатарський Крим.
В цьому коментарі, здається, зібрана й до болю точно передана уся магія Криму... А щоб ці спогади точно не вицвіли під впливом часу, прийміть у дар* каблучку "Крим. Бахчисарай". Ханський палац, окраса й символ Криму, Фонтан сліз, тамга - в цій прикраси зібрано чимало чарівного та улюбленого. Сподіваємося, одного разу вийде відправитися з нею на відпочинок - до нашого українського Криму!
____
* Під подарунком мається на увазі можливість придбання за 1 грн прикраси у базовій комплектації. Для отримання каблучки оформіть замовлення на потрібний розмір - менеджер відредагує замовлення.
З любов'ю, команда Орінго
aslvle
Пнд, 09/09/2024 - 21:07